14 березня 2025 року Великобурлуцька громада провела в останню путь свого Героя, Захисника України Вадима Воловика. З глибокою скорботою та шаною, стаючи на коліна, земляки зустріли воїна, який віддав життя за свободу рідної землі.

Вадим Воловик став на захист України 23 липня 2024 року, коли був призваний до лав Збройних Сил України. Без жодних вагань він одягнув військову форму та взяв до рук зброю, щоб протистояти російському агресору. Після проходження військового вишколу, Вадим з усією відповідальністю ставився до своїх обов’язків, як військовослужбовця. Такий підхід до справи був притаманний йому й у мирний час. Випускник Великобурлуцької середньої школи, він здобув фахову освіту у Вовчанському фаховому коледжі Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Більше десяти років працював електромонтером на радіотелевізійній станції РТС-5 у Великому Бурлуку, де проявив себе як досвідчений зв’язківець. Його професійні навички стали в нагоді, коли він обіймав керівну посаду у цій сфері.

В період окупації Великобурлуцької громади російськими військами, Вадим, ризикуючи власним життям, разом з керівником станції продовжував підтримувати зв’язок. Завдяки їхнім зусиллям мешканці Великобурлуцької та сусідньої Вільхуватської громад мали змогу слухати українське радіо та дивитися українське телебачення, отримуючи правдиву інформацію про події в країні, яка з 24 лютого 2022 року опинилася в стані повномасштабної війни, розв’язаної росією. Радіостанція, зокрема завдяки Вадиму Воловику, продовжувала працювати до 14 квітня 2022 року. Йому вдалося зберегти частину необхідного обладнання, яке було використано для відновлення роботи РТС-5 після звільнення території громади. Окупанти вивезли все, що змогли, а решту знищили.

Вадим був спокійною, порядною людиною, мав багато друзів та знайомих, користувався заслуженою повагою. Він цінував надійність в людях і під час війни ще раз переконався в її важливості, адже у найвідповідальніші моменти ти довіряєш життя побратиму, як і він тобі. Вадим Воловик був людиною честі, завжди виконував свій військовий обов’язок.

Піхотинець, стрілець-снайпер 30-ї механізованої бригади, військової частини 0403, Вадим Борисович Воловик героїчно загинув 22 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Синьківка Куп’янського району під час евакуації побратимів. Він потрапив під мінометний обстріл з боку збройних сил рф. 14 березня 2025 року 39-річний Воїн повернувся додому на щиті, назавжди залишившись у пам’яті земляків.

Великобурлуцька селищна військова адміністрація та Великобурлуцька селищна рада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким загиблого Захисника. Ми всі усвідомлюємо ціну нашої свободи, за яку ваш син, чоловік, батько віддав найдорожче – своє життя. Вічна пам’ять Герою! Навічно в строю!