14 липня – особливий день, присвячений пам’яті Максима Башинського, світлого юнака, чиє життя трагічно обірвалося за волю та незалежність України. Він народився 31 липня 2003 року у селі Велика Горбаша, і його дитинство з ранніх років було позначене випробуваннями: з дворічного віку вихованням хлопця займалися люблячі бабуся та дідусь. Попри всі життєві труднощі, юнак виріс неймовірно доброю, чуйною та світлою людиною. Він завжди був готовий прийти на допомогу не лише своїм рідним, а й сусідам та друзям, виявляючи справжню турботу та щирість у всьому. Його безкорисливість та відкритість були прикладом для багатьох.Ті, хто мав честь знати Максима Башинського, згадують його як надзвичайно товариського, завжди усміхненого та позитивного юнака, на якого завжди можна було покластися у будь-якій ситуації. Його оптимізм та життєрадісність заряджали оточуючих, а вміння підтримати в скрутну хвилину робило його не просто другом, а справжньою опорою. Після успішного закінчення місцевої Великогорбашівської школи І-ІІ ступенів, молодий чоловік продовжив навчання в училищі у Житомирі, де здобував професію та формував плани на майбутнє. Він старанно працював, мріяв про мирне та щасливе життя, яке б міг присвятити своїй родині та близьким. Проте всі ці мрії та сподівання змінила жорстока повномасштабна війна.У свої юні 19 років Максим прийняв надзвичайно сміливе та відповідальне рішення – стати на захист рідної України. Його патріотизм та непереборне бажання вигнати ворогів з української землі спонукали його до рішучих дій. У травні 2023 року, керуючись покликом серця та відчуваючи свій обов’язок, він підписав контракт і вступив до лав Збройних Сил України. Він усвідомлював усі ризики, що несе служба на передовій, але віра у перемогу та глибока любов до Батьківщини були сильнішими за будь-який страх. Він став одним із тисяч молодих героїв, які без вагань пішли захищати свою країну від агресора.На жаль, життя цього відважного воїна, Максима Башинського, обірвалося занадто рано. 14 липня 2023 року, під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області, він героїчно загинув. Йому назавжди залишиться 19 років – вік юності, нереалізованих мрій та великих сподівань. Ця трагічна подія стала великим горем для його родини, друзів та всієї України, яка втратила одного зі своїх найкращих синів. Пам’ять про Максима, його мужність та самовідданість, назавжди залишиться в серцях українців як символ незламності та жертовності у боротьбі за свободу.За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, солдат ЗСУ Максим Башинський був посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ця висока державна нагорода є свідченням його незламного духу та великого внеску у боротьбу за свободу. Ми глибоко співчуваємо рідним та близьким загиблого Героя. Його жертовність та героїзм – це приклад для наслідування для майбутніх поколінь, нагадування про ціну нашої незалежності. Пам’ять про нього не згасне, допоки вона житиме в наших серцях, надихаючи нас на подальшу боротьбу та віру у неминучу перемогу України.Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за нашу незалежність. Вічна слава Герою!ПАМ’ЯТАЄМО!