14 травня Україна відзначає важливу дату – День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Цей день є символом людяності, співчуття та героїзму в часи найбільших випробувань. Вшанування пам’яті жертв та героїв є надзвичайно важливим для нашої історії та майбутнього.

У часи Другої світової війни, коли нацистська Німеччина здійснювала геноцид єврейського народу, знайшлися відважні українці, які, ризикуючи своїм життям та життям своїх родин, рятували євреїв. Вони надавали їм притулок, ділилися їжею, допомагали вижити, керуючись лише почуттям милосердя та людяності, не вимагаючи нічого натомість. Ці люди – справжні герої, чий подвиг ніколи не буде забутий.

Трагедія Голокосту зачепила багато українських міст і сіл, зокрема й Остер. Восени 1941 року, коли частини вермахту окупували місто, почалися розправи над євреями та тими, хто намагався їх захистити. Однак, навіть у ці темні часи знаходилися світлі особистості, готові на все заради порятунку інших.

У селі Кошани жила звичайна сільська жінка, Марія Трубенок. Незважаючи на смертельну небезпеку, вона проявила надзвичайну людяність і мужність. Марія прихистила у своєму домі єврейську жінку з дитиною, які втекли від нацистського терору з Житомира і втратили своїх рідних у Бабиному Яру. Її вчинок – приклад справжнього героїзму та самопожертви в ім’я людяності. Її подвиг назавжди залишиться в пам’яті жертв.

Марії Трубенок посмертно присвоєно почесне звання Праведника народів світу. У 2020 році в селі Кошани, біля пам’ятника загиблому воїну, було відкрито меморіальну дошку на честь цієї відважної жінки. Це є символом вдячності та поваги до її подвигу.

В Україні 2 659 українців та українок удостоєні почесного звання Праведників народів світу. Їхні імена навіки закарбовані в історії, а їхній подвиг є прикладом для наслідування. Вони показали, що навіть у найскладніші часи можна залишатися людиною та допомагати іншим.

Їхній подвиг – це найкраще нагадування про те, що добро завжди перемагає зло. Сьогодні, коли Україна знову бореться за свою свободу і незалежність, ми повинні пам’ятати уроки історії та бути гідними спадкоємцями тих, хто не побоявся ризикнути своїм життям заради порятунку інших.

Вже котрий рік Україна відстоює свою незалежність у боротьбі з російською агресією. Ми віримо, що наша сила – Збройні Сили України – разом з усім українським народом обов’язково переможуть.