15 жовтня 2025 року наша громада з глибоким сумом попрощалася зі своїм Героєм – Гупалом Олегом Васильовичем, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Олег народився 12 лютого 1988 року в мальовничому селі Нова Осота. Його шлях до захисту Батьківщини розпочався з навчання в Новоосотській загальноосвітній школі, а згодом він продовжив здобувати знання в Олександрійському технікумі. Його прагнення до розвитку та знань привело його до вступу на юридичний факультет університету. У цивільному житті Олег був успішним підприємцем у місті Київ, будуючи своє майбутнє та майбутнє своєї родини.

З початком повномасштабного вторгнення, у лютому 2025 року, Олег Васильович добровільно був призваний на військову службу за мобілізацією, демонструючи виняткову мужність та відданість. Він був справжнім патріотом, сміливим та незламним воїном, який до останнього подиху залишився вірним сином своєї Батьківщини. Війна, на жаль, забирає найкращих, тих, хто щиро любив свою країну і вірив у її світле, мирне майбутнє. Кожен полеглий воїн – це невимовна втрата для всієї України.

Церемонія прощання з Олегом Гупалом зібрала численну скорботну громаду, свідченням глибокої поваги та любові до загиблого захисника. На його честь пролунали залпи військового салюту, що стали останнім шанобливим акордом для героя. Провести мужнього сина України, свого земляка, воїна-захисника, відданого патріота прийшли найближчі та найрідніші люди, односельчани, друзі та побратими. Їхні обличчя виражали щирий біль та невимовну скорботу.

Ми глибоко співчуваємо рідним та близьким Олега у їхньому непоправному горі. Схиляємо голови в глибокій шані перед світлою пам’яттю нашого Захисника, гідного сина незламного українського народу. Його самопожертва стала прикладом мужності та любові до України. Світла пам’ять і вічна шана Захисникові, який віддав найцінніше – життя за Незалежність та територіальну цілісність України, та за безпеку кожного з нас. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.