15 жовтня 2025 року

1330 діб – це не просто числа, це 1330 днів щоденного болю, який відчуває кожен з нас через цю жорстоку війну. Але саме в ці складні часи ми не маємо права дозволити собі опустити руки. Наша стійкість та рішучість – це найцінніший ресурс, який ми маємо. Ми мусимо триматися разом, проявляючи непохитну єдність – заради тих, хто на передовій захищає нашу землю, заради тих, хто чекає на своїх близьких вдома, і заради тих, хто щиро мріє про мир та омріяну Перемогу.

Звісно, біль не зникає, він залишається глибоко в серці кожного українця. Однак, цей біль не повинен зламати нас. Навпаки, з цього болю народжується незламна сила, яка робить нас ще сильнішими. Ця сила полягає у нашій нерозривній єдності, у непохитній вірі в майбутнє, і у щоденній, сумлінній праці кожного з нас. Ми – це нація, яка знає ціну свободі та готова боротися за неї до кінця.

Ми висловлюємо безмежну вдячність Збройним Силам України за їхню самовідданість і героїзм. Ми віримо в нашу армію, ми підтримуємо волонтерів, ми наполегливо працюємо задля відновлення країни, ми навчаємось, щоб бути готовими до викликів майбутнього, ми плекаємо мрії про мирне життя, і ми безперестанно підтримуємо одне одного. Наша спільна мета – Перемога, і ми її обов’язково здобудемо. Ця віра та єдність – запорука нашого майбутнього.