16 березня 2025 року Україна втратила ще одного героя – штаб-сержанта, командира мінометного розрахунку Олега Борисовича Бутенка. Його життя обірвалося на Куп’янському напрямку, де він мужньо захищав рідну землю. Ця новина стала важким ударом для всіх, хто знав Олега та його родини.

За два дні до трагічної звістки батьки мали щасливу можливість побачити свого сина. Дороги війни пролягали неподалік, і Олег скористався нагодою, щоб відвідати рідних та відчути тепло дому. Він планував відпочинок після чергування, мріяв про спокійні дні. Саме таким – міцним, високим, усміхненим – він і залишився у пам’яті близьких та друзів.

Завжди на зв’язку, Олег тримав рідних у курсі своїх справ. Проте у ту суботню вечірню годину відповіді на дзвінки не було. Це викликало тривогу та передчуття біди. У 2024 році Олег Бутенко став на захист України, приєднавшись до лав Збройних сил. Його військовий досвід був значним. Після проходження строкової служби у 1997 році він присвятив себе захисту державного кордону, спочатку у Харківському прикордонному загоні, Вільхуватському відділку. Солдат-стрілець, закінчивши школу прапорщиків, став помічником начальника застави.

З початком російської агресії на сході України, Олег був мобілізований в зону АТО у березні 2014 року. У складі Луганського прикордонного загону він ніс службу на кордоні з Ростовською областю, став свідком початку кровопролитних сутичок. За участь у бойових діях Олег Бутенко був нагороджений відзнакою «За оборону рідної держави», а також отримав численні грамоти та подяки за відмінну службу.

Штаб-сержант Бутенко продовжив захищати Україну у складі 92 окремої штурмової бригади. Як командир РСЗВ «Град», разом із побратимами він нищив ворога на Донеччині та Луганщині. Пройшовши базову військову підготовку у Дніпрі та на Львівщині, з вересня 2024 року Олег ніс службу у 151-й окремій механізованій бригаді. Його мінометний розрахунок брав участь у важких боях на Покровському напрямку, захищаючи Харківщину, його рідний дім. Його серце зупинилося під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку.

Терплячий, витривалий, сильний духом – таким запам’ятають Олега Бутенка всі, хто його знав. Він поповнив стрій небесних охоронців, віддавши своє життя за Україну.

Чин похорону відбувся 20 березня 2025 року у селищі Великий Бурлук, де героя провели в останню путь односельці та побратими. Родина досі не може оговтатися від горя. Великобурлуцька селищна військова адміністрація та Великобурлуцька селищна рада висловили щирі співчуття родині загиблого Захисника.

Вічна пам’ять і слава Герою України!