16 грудня 1926 року народилася жінка, чия доля стала прикладом неймовірної сили, витримки та любові до життя. Наша дорога Латак Варвара Хрисанфівна пройшла довгий і непростий шлях довжиною майже у століття — шлях, сповнений праці, материнської відданості та випробувань, які випадають лише сильним людям.

Більшу частину свого життя вона прожила в Донецькій області, де будувала дім, виховувала дітей, вкладала душу у свою родину та рідну землю. Але війна змінила долі мільйонів українців. Після вторгнення росії у 2014 році Варвара Хрисанфівна була змушена залишити свій дім і переїхати до Херсонської області. Та й там спокій тривав недовго — повномасштабне вторгнення знову змусило її шукати безпечне місце.

Сьогодні Варвара Хрисанфівна мешкає у Володимирівській громаді, де знайшла прихисток, підтримку та людське тепло. Незважаючи на всі труднощі, вона зберегла гідність, мудрість і доброту, якими щедро ділиться з оточуючими.

Особлива гордість її життя — четверо дітей, яких вона виховала з любов’ю, турботою та правильними життєвими цінностями. Саме вони є продовженням її сили, її серця й її спадщини.

У цей святковий день ми щиро бажаємо: міцного здоров’я, душевного спокою, тепла від рідних сердець, турботи й поваги від оточення, мирного неба над головою. Нехай кожен новий день буде наповнений світлом, вдячністю та любов’ю.
Ваша історія — це жива історія України.
З Днем народження! 💙💛

#володимирівськагромада