🇺🇦16 липня 35 років тому було в Україні сповненим емоцій. Цього дня, в 1990 році, Верховна Рада проголосила Декларацію про державний суверенітет України.

Це був важливий крок на шляху до проголошення незалежності.

У першу річницю ухвалення Декларації про державний суверенітет відбулися багатолюдні мітинги та демонстрації в багатьох регіонах. Ця історична подія, проголошення суверенітету України, започаткувала шлях до повної незалежності, яка була здобута наступного року. Базові положення цього документа, який відстоював верховенство українських законів, згодом увійшли до Конституції та законів України, ставши фундаментом державності.

💪Як це сталося?

На початку 1980-х років, в умовах глибокого застою, радянське керівництво ініціювало «перебудову». Однак, прагнення до свободи зробило цей процес неконтрольованим, що призвело до поступового розпаду радянської імперії. Україна, як і інші республіки, відчувала цей потяг до самовизначення. Саме в цей період почалася активна робота над документами, що мали закріпити суверенітет республіки.

✍️ Як готували Декларацію?

Процес підготовки Декларації про державний суверенітет України був тривалим та складним. З 28 червня до 11 липня 1990 року в Верховній Раді УРСР тривало представлення та обговорення проєктів. Було подано 12 проєктів, включаючи офіційний, від депутатської групи та дев’ять від опозиції. За основу було взято проєкти Сергія Головатого та Президії. Голосування, яке відбулося 16 липня 1990 року, показало переважну підтримку: з 384 присутніх депутатів, 355 проголосували «за», що свідчило про вагому підтримку суверенітету серед народних обранців, незважаючи на комуністичну більшість у парламенті. Цей крок був революційним, оскільки майже всі положення Декларації суперечили чинній Конституції УРСР.

Незважаючи на те, що Декларації не надали статус конституційного акта через комуністичну більшість, до Конституції було внесено статті, що проголошували верховенство українських законів над союзними. Ця зміна мала величезне значення для подальшого юридичного оформлення незалежності. Навіть Комуністична партія України на XXVIII з’їзді ухвалила резолюцію про державний суверенітет, демонструючи адаптацію до нових реалій.

Одразу після ухвалення історичного рішення, Левко Лук’яненко наголосив на важливості практичної реалізації Декларації, закликаючи народ України перетворити її на реальну програму будівництва незалежної держави.

🤓Якими були практичні наслідки?

Історик Сергій Плохій у своїй книзі «Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу» пояснює ключову різницю між суверенітетом та незалежністю: суверенітет означав пріоритет республіканських законів, тоді як незалежність повністю виводила республіку з-під юрисдикції союзних законів. Декларація про державний суверенітет України, яка складалася з преамбули та десяти розділів, підкреслювала верховенство, самостійність та неподільність влади республіки. Важливою віхою стало те, що вперше в новітній історії поряд із «Українською РСР» було вжито офіційну назву держави – «Україна». Ця декларація стала історичним фундаментом, який через рік, 24 серпня 1991 року, призвів до проголошення незалежності України.

➡️ Український інститут національної пам’яті

« повернутися

pengendator