16 серпня відзначається третя річниця загибелі солдата Олександра Олександровича КСЕНЧЕНКА, мужнього захисника України.

Олександр Ксенченко народився 5 березня 1995 року в місті Хмільник. Згодом його родина переїхала до села Сальниця, де пройшли його дитинство та юність. У 2012 році Олександр успішно завершив навчання у Професійно-технічному училищі №40.

У 2016 році він одружився і разом із дружиною переїхав до села Лелітка, де вони щасливо проживали до початку повномасштабної війни. Олександр Олександрович працював далекобійником і щиро захоплювався своєю професією, вважаючи її своєю стихією. Він був життєрадісною, доброю, щирою та відповідальною людиною, яка надзвичайно любила життя і завжди випромінювала позитив та усмішку. Його поважали та цінували всі друзі та знайомі.

З перших днів повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Олександр Олександрович добровільно вступив до лав Збройних Сил України, прагнучи захистити свою родину та майбутнє своєї країни. Його глибоке бажання полягало в тому, щоб його син пишався ним і міг зростати у вільній та незалежній Україні.

Служив солдат Олександр Ксенченко водієм у 120-й окремій бригаді територіальної оборони (військова частина А7339). Його життя обірвалося 16 серпня 2022 року, коли він, вірний військовій присязі, самовіддано захищав Батьківщину в населеному пункті Бахмут, Донецької області.

У нього залишилися дружина Світлана та син Єгор. Вічна пам’ять і слава Олександру Ксенченку, а також усім, хто поклав своє життя за свободу, мир та незалежність Української держави.

#герої_не_вмирають
#героямслава