У Белізі здійснено значуще археологічне відкриття: виявлено гробницю Те К’аб Чаака, засновника та першого правителя стародавнього міста мая Караколь. Ця надзвичайна знахідка, віком близько 1600 років, є першим ідентифікованим королівським похованням, знайденим у Караколі за понад чотири десятиліття безперервних розкопок. Те К’аб Чаак зійшов на престол у 331 році нашої ери, заклавши основи потужної династії, що панувала понад 460 років.

Це важливе археологічне відкриття відбулося в межах «Північно-Східного акрополя» — комплексу піднесених споруд, розташованих за межами центральної частини міста. Цей акрополь слугував як для королівських резиденцій, так і для проведення важливих публічних церемоній. Серед трьох великих гробниць, знайдених у цій локації, поховання Те К’аб Чаака виявилося найбільш інформативним.

Усередині цієї королівської гробниці були знайдені численні цінні артефакти. Серед них — вишукані глиняні посудини, ретельно різьблені кістки, морські мушлі, а також трубчасті намистини та посмертна мозаїчна маска, виготовлені з нефриту. Деякі з глиняних посудин містили зображення самого правителя мая, що тримає спис під час прийняття підношень. Інші артефакти показували Ек Чуаха, бога торговців мая, оточеного різноманітними підношеннями, що свідчить про глибокі культурні та релігійні вірування стародавньої цивілізації.

Цікаво, що раніше, ще у 2010 році, на цій ділянці вже знаходили предмети центральномексиканського походження, зокрема обсидіанові леза. Це вказувало на значний вплив Теотіуакана, великого міста, яке також впливало на пізніших ацтеків. Однак, нові гробниці в Караколі датуються принаймні на покоління раніше, ніж ці знахідки. Це свідчить про те, що у них були поховані місцеві правителі мая, а не панівна еліта з далекого Теотіуакана, підкреслюючи самобутність і могутність місцевої династії.

Останки Те К’аб Чаака дозволили дослідникам зробити висновок, що його зріст становив близько 1,7 метра. Він втратив зуби до моменту смерті, що вказує на його похилий вік. Заснована ним королівська династія процвітала протягом століть, залишаючи по собі величну спадщину.

Караколь був одним із найбільших та найважливіших центрів у світі мая. На піку свого розвитку його населення оцінювалося у понад 100 000 осіб. Проте, як і багато інших поселень мая, це місто занепало з невідомих причин до 900 року н.е. Його монументальні руїни сьогодні розташовані у гірських джунглях району Кайо, що в центральному Белізі.

Археологічні дослідження підтверджують, що Караколь колись займав понад 177 квадратних кілометрів, маючи розгалужену мережу доріг, сільськогосподарські тераси, численні будівлі та монументальні споруди. Серед них виділяється велична 43-метрова піраміда Каана, що домінувала над ландшафтом. Дослідники вважають, що контакти ранніх правителів Караколя з Теотіуаканом вказують на глибокі зв’язки цього регіону з іншими частинами Мезоамерики. Ці взаємодії, ймовірно, підтримувалися самими правителями, що дозволяло царям мая брати участь у формальних дипломатичних відносинах, попри значну відстань.

Нагадаємо, раніше археологи вже знаходили стародавнє місто, якого не було на картах. У поселенні, розташованому у дельті Ніла, археологи виявили храми, сільськогосподарські об’єкти та релігійні артефакти, що також розширює наші знання про минулі цивілізації.