Сьогодні Дрогобич вшановує 164-ту річницю перепоховання Тараса Шевченка, нашого Великого Кобзаря, символу української волі та незалежності. Саме цього дня, згідно з його заповітом, прах Пророка знайшов свій вічний спокій на Чернечій горі в Каневі. Шлях до України з Петербурга був довгим – 14 днів, сповнених переїздів потягом, кіньми, пароплавом, а часом і на руках, до Канева, де поет мріяв жити.

У Дрогобичі відбулося віче та молебень з нагоди цієї важливої дати. У заході взяли участь священнослужителі, керівництво міста, депутати, молодь, представники громадських організацій та небайдужі мешканці. Віче розпочалося з Шевченкових дум у виконанні Бояну Дрогобицького, після чого відбулася спільна молитва. Отець Іван Паньків наголосив на важливості творчості Шевченка, який вчив любити Україну та Бога. Шанування пам’яті Тараса Шевченка – це вшанування нашої історії та культури.

Тарас Шевченко – це не просто поет, це символ незламності українського духу. Його слово було зброєю, його поезія – дзеркалом народної душі. Він боровся за правду і свободу, за краще майбутнє для України. І сьогодні, коли наша країна знову виборює свою незалежність, його слова звучать особливо актуально. Ми повинні пам’ятати його заповіти, берегти нашу мову і культуру, будувати сильну і незалежну Україну.

Вшанування пам’яті Кобзаря є надзвичайно важливим, особливо у наш час. Його творчість надихає нас на боротьбу, дає нам сили та віру у перемогу. Ми повинні передавати його спадок з покоління в покоління, щоб український дух ніколи не згас. Пам’ятаємо Тараса Шевченка, шануємо його пам’ять, і продовжуємо його справу – будуємо вільну і незалежну Україну. Шевченко завжди буде жити в наших серцях.