166 років тому Кобзар завітав на Конотопщину — пам’ятаємо!

Саме в ці дні, з 21 по 25 серпня 1859 року, конотопська земля вітала Тараса Шевченка (1814-1861 рр.). Великий український поет повертався з Київщини до Петербурга, а по дорозі завітав до Гирявки, що неподалік Конотопа. Там проживала мати братів Лазаревських — Афанасія Олексіївна. На той час у селі з ним були брати Федір та Іван.

«З Києва Шевченко 13 серпня виїхав у Переяслав; на Конотоп він вирушив з Прилук 20 серпня. В родині Лазаревських у селі Гирявці біля Конотопа він гостював з 21-го по 25 серпня 1859 р.» — згадують джерела.

Міцна дружба пов’язувала Тараса Шевченка з шістьма братами Лазаревськими: Василем, Михайлом, Федором, Яковом, Олександром та Іваном. Зі спогадів Федора Лазаревського: «У серпні 1859 року я кілька днів провів із Тарасом у матері в селі Гирявці, в Конотопському повіті. З’їхалися ми зовсім випадково. Повертаючись із своєї подорожі на батьківщину, по дорозі з Києва у Петербург, він заїхав у Гирявку і нам обом на втіху застав там і мене; об’їжджаючи свій район по удільному відомству, я навідався погостювати в матері.

Живучи в Гирявці, Тарас, як завжди, вставав дуже рано і йшов у сад, сідав там під вербою і перебував у споглядальному стані до чаю. Настрій його внаслідок неприємностей, яких він зазнав на батьківщині, був якийсь пригнічений… А втім, цей стан не завадив Тарасу Григоровичу намалювати тоді портрет нашої матері для подарунку братові Михайлу.

Із Гирявки ми виїхали разом. Я довіз його до Севська й звернув убік — оглядати своє удільне господарство, а він поїхав далі сам на поштових».

Позбавлений у дитинстві материнської любові, Тарас Шевченко дуже тепло відгукувався про Афанасію Лазаревську і навіть просив дозволу в неї називати своєю матір’ю. Саме в неї Кобзар просив благословення й на своє одруження.

Перебуваючи у Гирявці, на добру згадку про себе, про зустріч з Агафією Олексіївною 22 серпня 1859 року він намалював її портрет і записав до її альбому вірш «Садок вишневий коло хати». Саме тут він напише чистовий автограф вірша «Ой по горі ромен цвіте» з авторською датою «1859. 23 августа. Гирівка», що містить варіанти в п’ятому і шостому рядках.

Того ж дня Тарас Григорович зробив записи усної народної творчості і від селян-кріпаків записав кілька народних пісень. Нагадаємо, що у 1923 році Гирявку, саме у зв’язку з перебуванням Т. Г. Шевченка в цьому селі, що на Конотопщині, було перейменовано на с. Шевченкове.

У Конотопі його ім’я носить одна з вулиць міста, встановлено два пам’ятники поетові, а в експозиції музею зберігаються матеріали, присвячені перебуванню Кобзаря на Конотопщині, та диван із садиби Лазаревських, на якому відпочивав Т. Г. Шевченко під час візиту до Гирявки.

Пам’ятаємо своєю історією!

Вірш Тарас Шевченко «Ой по горі ромен цвіте» надихає багатьох музикантів👇👇👇