17 вересня – це особливий день, День рятівника України. У розпал повномасштабної війни це свято набуває ще глибшого значення, адже ми вшановуємо тих, хто щодня ризикує власним життям, аби врятувати життя мирних українців. Їхня праця – це справжній подвиг у нелюдських умовах.

Ворог діє підступно, нехтуючи будь-якими правилами ведення війни. Російські війська цілеспрямовано завдають ударів по цивільній інфраструктурі, і що найжахливіше – повторюють атаки саме тоді, коли на місці трагедії працюють українські рятівники. Це цинічна спроба знищити тих, хто приходить на допомогу, тих, хто дає надію.

Незважаючи на смертельну небезпеку, співробітники Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) незмінно перебувають там, де вирує вогонь, де руїни, де ще є найменший шанс врятувати людське життя. Вони є символом надії та порятунку в найтемніші часи.

Сьогодні українські рятівники є невід’ємною частиною Сил оборони України. Вони не просто сумлінно виконують свій службовий обов’язок – вони зберігають людяність та почуття відповідальності в умовах, коли ворог намагається перетворити все на пекло. Їхня робота – це боротьба не лише з наслідками обстрілів, а й боротьба за збереження людських життів та надії.

Вічна пам’ять та шана тим героям-рятівникам, хто загинув, рятуючи інших. Їхній подвиг назавжди залишиться в наших серцях. Низький уклін за вашу надзвичайну стійкість, відвагу та кожне врятоване життя. Ваша праця є неоціненною для майбутнього України.