17 вересня – це особлива дата, що відзначається як День усиновлення. Це свято символізує любов, яка народжується в серці, коли дорослі обирають подарувати дитині нове життя та родину. Усиновлення – це не просто юридична процедура, а глибоке взаємне рішення, яке створює унікальну історію для обох сторін: дитини, яка знаходить дім, і дорослого, який відкриває своє серце для батьківської любові. Цей день слугує нагадуванням про те, що кожна дитина заслуговує на тепло, безпеку та безумовну любов «мами» і «тату».

Усиновлення є одним із пріоритетних напрямків сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Важливою зміною стало спрощення процедури: тепер повноваження з питань усиновлення передані на рівень громад. Це означає, що потенційні усиновлювачі можуть звернутися за необхідною інформацією та підтримкою до служби у справах дітей за місцем свого фактичного проживання, що робить процес більш доступним та зручним.

Усиновлення – це не лише акт благодійності, спрямований на зміну життя дитини на краще. Це також унікальний шанс для дорослих здобути найбільший скарб – щиру дитячу любов, яка виражається в довірливих очах та безмежній вдячності, що стануть невід’ємною частиною вашого світу. Законодавство України визначає усиновлення як процес прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах доньки чи сина, що офіційно оформлюється рішенням суду.

Хто може стати усиновлювачем?

Усиновлювачем може бути дієздатна особа, яка досягла 21-річного віку, за винятком випадків, коли усиновлювач є близьким родичем дитини. Важливою вимогою є також різниця у віці: усиновлювач повинен бути старшим за дитину щонайменше на 15 років. Подружні пари, а також особи, які не перебувають у шлюбі, але є громадянами України, можуть стати усиновлювачами.

Хто не може бути усиновлювачем?

Існує низка обмежень для потенційних усиновлювачів. До них належать особи, які:

• Обмежені або визнані недієздатними.
• Були позбавлені батьківських прав (якщо ці права не були відновлені).
• Мали досвід усиновлення (опікунства, піклування), який був скасований або визнаний недійсним з їхньої вини.
• Перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічному чи наркологічному диспансері.
• Зловживають алкогольними напоями або наркотичними засобами.
• Не мають постійного місця проживання та стабільного доходу.
• Страждають на певні захворювання, перелік яких затверджено Міністерством охорони здоров’я України.
• Є іноземцями, які не перебувають у шлюбі (за винятком випадків родинних зв’язків з дитиною).
• Мають непогашену судимість за злочини проти життя, здоров’я, статевої свободи, громадської безпеки, а також за злочини, пов’язані з наркотичними засобами, або мають судимість за статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України.
• Є особами однієї статі або їхні інтереси суперечать інтересам дитини.

Процедура звернення

Громадяни України, які виявили бажання усиновити дитину, повинні звернутися з письмовою заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання. Заяву можна оформити безпосередньо під час візиту до служби, за наявності працівника, або ж подати нотаріально засвідчену заяву, якщо один із подружжя не може особисто прибути.