17 вересня – День усиновлення – це важлива дата, яка нагадує про невід’ємне право кожної дитини на сім’ю. Держава та суспільство мають докладати максимум зусиль, щоб діти виховувалися в люблячому та безпечному середовищі, а не в стінах інституційних закладів. Цей день покликаний привернути увагу до важливості сімейного виховання та усиновлення.

За підтримки Європейського Союзу та Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, спільно з Міністерством соціальної політики, сімʼї і єдності України, проводять інформаційну кампанію до Дня усиновлення. Відеоматеріали доступні за посиланням.

Справжня сім’я для дитини – це не просто місце проживання. Це насамперед любов, відчуття безпеки, безумовне прийняття та щоденна підтримка. Саме в родинному колі дитина вчиться довіряти, брати на себе відповідальність та розвивати соціальні навички. Активна підтримка сімей, створення сприятливих умов для усиновлення та розвиток різних форм сімейного виховання – це запорука щасливого майбутнього для українських дітей та всієї країни.

Ефективна система підтримки сімей на місцевому рівні є фундаментом для розкриття потенціалу кожної дитини. Дитина повинна мати можливість зростати в родинному оточенні та отримувати необхідні послуги за місцем проживання, а не бути змушеною обирати між інтернатом та браком належного розвитку.

День усиновлення – це свято «народження серцем». Усиновлення – це не лише формальна юридична процедура, а глибоке внутрішнє рішення стати для дитини справжньою родиною. У цей день ми висловлюємо щиру вдячність усім, хто вже став батьками через усиновлення, хто подарував дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, тепло свого дому. Ми також надихаємо інших відкрити свої серця та двері своїх домівок.

Позиція держави щодо сімейного виховання

• Виховання дітей у сімейному оточенні визначено державним пріоритетом.
• 26 листопада 2024 року Уряд схвалив Стратегію забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні до 2028 року та відповідний Операційний план на 2024-2026 роки.
• Ці документи окреслюють чітку дорожню карту для трансформації системи догляду та підтримки дітей. Головні завдання включають:

– Збільшення кількості дітей, які виховуються в сім’ях або умовах, наближених до сімейних, замість інституційних закладів.

– Створення ефективних послуг для підтримки родин з дітьми в громадах.

– Розвиток різноманітних форм сімейного виховання.

– Сприяння успішній соціалізації випускників інтернатних закладів та альтернативних форм виховання.

Хоча сьогодні ми акцентуємо увагу на усиновленні, важливо пам’ятати: першочерговим завданням держави та громад є максимально можливе збереження дитини в її біологічній родині, якщо це безпечно та відповідає її найкращим інтересам. Проте, коли збереження біологічної сім’ї стає неможливим, нашим пріоритетом є забезпечення дитині нового турботливого родинного середовища замість інституційного.

Способи прийняти дитину у свою родину:

• Усиновлення (або «народження серцем»): це прийняття дитини в сім’ю на правах рідної. Усиновлювачі отримують усі права та обов’язки батьків. Усиновлена дитина стає повноцінним членом нової сім’ї, з рівними правами, як і біологічні діти. Це найбільш стійка та довготривала форма сімейного виховання.

• Опіка/піклування: переважно для родичів, але можливе й для осіб, які пройшли спеціальну підготовку. Опікун стає законним представником дитини, відповідаючи за її життя, здоров’я та розвиток. Це найпоширеніша форма сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в Україні.
• Прийомна сім’я: це сім’я або одна особа, яка приймає на виховання до 4 дітей на власній житловій площі. Такі діти отримують необхідну підтримку та можливість рости в безпечних і люблячих умовах.
• Дитячо-батьківське спільне проживання (ДБСТ): сім’я, яка приймає на виховання та спільне проживання щонайменше п’ятьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у такій сім’ї, включаючи рідних, не має перевищувати 10. Такі сім’ї можуть отримувати підтримку у вигляді житла, земельної ділянки, автомобіля, залежно від рішень місцевих органів влади.
• Патронат: тимчасовий догляд та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя. Ця форма допомагає дитині відчувати родинне тепло, поки її батьки долають труднощі. Зазвичай триває до 3-х місяців, але може бути продовжена до 6 місяців, а під час воєнного стану – необмежено.

Детальну інформацію про те, як прийняти дитину в родину, необхідні документи та порядок дій, можна знайти на державній онлайн-платформі «Україна для кожної дитини» за адресою dity.gov.ua.

« повернутися