„Світе тихий, краю милий,

Моя Україно!

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?…“

Сьогодні, 09 жовтня, ми згадуємо 179-річчя з дня написання Тарасом Шевченком пронизливого вірша „Розрита могила“. Саме у Березані, у далекому 1843 році, Великий Кобзар створив ці безсмертні рядки, які й досі відгукуються в серцях українців.

Актуальність поезії Тараса Шевченка, зокрема вірша «Розрита могила», з плином часу не лише не згасає, а й набуває ще більшої глибини та значення. Ці слова, написані понад півтора століття тому, сьогодні звучать з новою силою, викликаючи в нас глибокі роздуми та емоції.

Коли перечитуєш цей вірш, особливо в теперішні часи, серце стискається від болю не лише за минуле України, а й за її сьогодення. Шевченко, як ніхто інший, умів передбачити майбутнє, його слова наче пророчі.

Україна, щедра та багата земля, знову переживає важкі часи. Вкотре вона вимушена захищати свою свободу та незалежність. Вірш Шевченка нагадує нам про історичну боротьбу українського народу за свою ідентичність та майбутнє.

Пам’ятаючи про велич поета та його пророчі слова, ми черпаємо силу та натхнення для боротьби за краще майбутнє.

Вшанування пам’яті Тараса Шевченка та його творчості є важливим кроком на шляху до перемоги.