18 червня 2026 року Маловільшанська громада провела до місця вічного спочинку Воїна, Захисника України – СИНЯЧЕВСЬКОГО Євгена Вікторовича.
Народився Євген Вікторович 23 грудня 1980 року у місті Біла Церква.
З 1 по 9 клас навчався у Білоцерківській ЗОШ №11.
Середню освіту здобув у Білоцерківському училищі №13, отримавши спеціальність маляр-штукатур, плиточник.
У 1998 році призваний на строкову службу в армію.
Працював різноробочим.
В 2015 році Родина Євгена Вікторовича переїхала на постійне проживання в с. Чупира.
У грудні 2025 року Євген Вікторович був призваний на строкову службу до лав Збройних сил України.
05 червня 2026 року солдат, гранатометник 2-го парашутно-десантного відділення, 1-го парашутно-десантного взводу 6-ої парашутно-десантної роти, 2-го парашутно-десантного батальйону військової частини А1126, Синячевський Євген Вікторович помер від захворювання під час перебування у відпустці для лікування після поранення.
Всі рідні, близькі, друзі, знайомі, жителі громади, військовослужбовці, духовенство, керівництво громади прийшли сьогодні попрощатись із Героєм, провести його в останню дорогу та віддати належну шану.
Поховали Євгена СИНЯЧЕВСЬКОГО з усіма військовими почестями на кладовищі с. Чупира. На його честь, останню шану віддали воєнним салютом. Синьо-жовтий стяг, військові передали матері Героя, як вічну згадку про подвиг Захисника України.
Всією громадою схиляємо голови в невимовній скорботі та щиро співчуваємо рідним, ця непоправна втрата відгукується у серці та душі кожного з нас, адже не стало хорошої людини, справжнього патріота, надійного товариша, люблячого сина, брата.
Вічна памʼять і слава українському Воїну. Хай Бог дарує Євгену вічне життя та спокій. Світла памʼять, честь і шана Герою!

Підписуйтесь та запрошуйте друзів до нашої групи новин: https://t.me/malvilotg