18 березня, в Дивізійській сільській раді відбулася важлива та скорботна подія: представники другого відділу ТЦК та СП м. Татарбунари вручили сестрі загиблого героя, Миколи Ворошніна, Аллі Віталіївні, державну нагороду (посмертно). 🥀

Відповідно до Указу Президента України, Микола Ворошнін був удостоєний ордена «За мужність» III ступеня (посмертно). Ця висока нагорода відзначила його особисту відвагу, самопожертву та самовіддане виконання військового обов’язку у боротьбі за державний суверенітет та територіальну цілісність України.

Солдат Микола Ворошнін трагічно загинув 9 липня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Водяне, що на Донеччині. Йому було всього 29 років. Вічна пам’ять та шана Герою!

🥀Вручення державної нагороди – це визнання подвигу Миколи Ворошніна, який віддав найцінніше – своє життя – за Україну. Голова Дивізійської громади Валентин Скалозуб підкреслив важливість та скорботу цієї події для всієї громади. Пам’ять про Героя буде навіки збережена.

Його героїчний подвиг назавжди залишиться у пам’яті його рідних, односельчан, бойових побратимів та всіх українців, які розділяють біль втрати.

🙏Висловлюємо найщиріші співчуття родині загиблого героя. Світла пам’ять та вічна шана Миколі Віталійовичу. Герої не вмирають, їх подвиги живуть вічно!

🥀Микола Віталійович Ворошнін родом із села Ярославка Одеської області. Рано втративши батьків, він разом із сестрою Аллою залишився сиротою. Здобув фах тракториста, жив і працював у селі Дивізія, де користувався заслуженою повагою серед односельчан. Микола захоплювався книгами, любив розгадувати кросворди та турбувався про тварин. Він мріяв про власний будинок, автомобіль та щасливу родину.

🥀З перших днів повномасштабної війни, не вагаючись, Микола добровільно став на захист Батьківщини, поповнивши лави Збройних Сил України. Службу проходив у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Брав безпосередню участь в обороні Донецької області, зокрема в боях за Бахмут, Опитне, Водяне, Соледар, Благодатне. Він хоробро виконував свій військовий обов’язок.

🥀Під час наступальних дій Микола неодноразово отримував важкі поранення, але демонстрував надзвичайну мужність та продовжував захищати рідну землю. За час своєї служби був нагороджений медаллю «За оборону рідної держави».

Нагорода Героя, отримана посмертно його сестрою, не зможе зменшити біль втрати, але є символом визнання його відданості Україні та його подвигу.

Жодні ордени чи медалі не повернуть сестрі брата, але вони стануть нагадуванням про героїзм сучасних українських захисників, які віддають життя за нашу свободу.

🥀Пам’ять про Миколу Ворошніна назавжди залишиться в серцях його родини, бойових побратимів та всіх, хто його знав. Його ім’я буде вписано золотими літерами в історію Дивізійської громади, а його героїзм стане прикладом для прийдешніх поколінь. Ми повинні пам’ятати кожного Героя.

🙏Шануймо пам’ять наших Героїв та ніколи не забуваймо, якою ціною дається мирне небо над головою…

🕯Вічна слава Герою! Вічна пам’ять усім, хто поклав своє життя за Україну!