💐18 липня 2025 року свій славний 90-річний ювілей відзначила поважна довгожителька з села Лаврівка — Юрчик Віра Петрівна.

Це справді велика дата — дев’ять десятиліть життя, сповнені щоденної праці, турбот, радості й втрат, але водночас — любові, вдячності та віри в добро. Життєвий шлях Віри Петрівни — це історія стійкості та оптимізму.

Привітати ювілярку завітали староста Лаврівського старостинського округу Яна Пушечнікова та начальниця відділу соціального захисту і соціального забезпечення Ольга Тютюнник. Вони вручили пані Вірі грамоту та щиро подякували за багаторічну сумлінну працю, активну життєву позицію й особистий внесок у розвиток громади. Побажали міцного здоров’я, душевного спокою, радості, уваги рідних і Божої ласки на кожен день. Ця поважна зустріч підкреслила важливість відзначення життєвих віх кожного мешканця громади.

Пані Віра народилася 18 липня 1935 року в селі Лаврівка. Вона зростала в багатодітній родині, де виховувалися четверо дітей: дві сестри та брат, який, на жаль, помер у важкі роки голоду. Цей досвід навчив її цінувати кожну мить життя.

Змалку Віра Петрівна знала, що таке праця й відповідальність. Згодом вона вийшла заміж і працювала техпрацівницею у місцевій школі, де завжди була шанована за щирість, сумлінність і доброту. Вона виховала двох дітей — доньку Ольгу та сина Володимира. Сьогодні її син з гідністю захищає Україну у лавах Збройних Сил, що додає особливої гордості родині.

Племінниця Ольга з теплотою згадує тітоньку як справжню майстриню кулінарної справи: «Вона завжди пекла найароматніші пироги, струдлі, вареники, млинці… Така господиня, що словами не передати! Ще у 85 років сама варила борщі, а зараз здоров’я вже не дозволяє, та любов до кулінарної справи залишилася». Ці спогади свідчать про її невтомну енергію та любов до ближніх.

На її долю випало багато випробувань — важка праця, втрата рідних, голод, війна… Але були й щасливі миті — народження дітей та онуків, радість від родинного тепла. І попри все, Віра Петрівна зберегла у серці світло. Вона не втратила віри — у людей, у добро, у майбутнє. Її життєвий шлях є прикладом незламності духу.

Навіть сьогодні, на порозі 90-річчя, вона з посмішкою зустрічає кожен день, щиро дякує за увагу, і як справжня українська жінка — з гідністю й теплом у голосі просить у Господа найважливішого: миру для України. Її побажання єднають громаду в спільній молитві.

Вітаємо шановну пані Віру з ювілеєм! Дякуємо за приклад людяності, доброти й любові до життя. Її 90 років — це скарбниця досвіду та мудрості для всіх нас.