Компаніївська ОТГ
Геноцид кримськотатарського народу: День пам’яті 18 травня
18 травня в Україні вшановують День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 2025 році відзначається 81-ша річниця трагічної депортації кримських татар з Кримського півострова, здійсненої радянським режимом у 1944 році. Тисячі кримських татар були насильно вивезені до віддалених куточків СРСР, таких як Узбекистан, Казахстан і Сибір. Людей транспортували у товарних вагонах, без належних умов, їжі, води та медичної допомоги. За оцінками, депортація призвела до загибелі близько 46% кримськотатарського населення.
Цей злочин супроводжувався масовими репресіями, руйнуванням культурної спадщини та забороною на повернення кримських татар на історичну батьківщину. Депортація спричинила розрив поколінь, втрату домівок та руйнацію соціальних зв’язків. Пам’ять про ці події є надзвичайно важливою для кримськотатарського народу та України загалом, оскільки нагадує про важливість захисту прав людини та боротьби з дискримінацією, щоб запобігти повторенню таких трагедій.
Україна визнала депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 792-VIII. Цей приклад став стимулом для міжнародного визнання геноциду кримськотатарського народу. Відповідні рішення ухвалили парламенти Латвії, Литви, Канади, Польщі, Естонії та Чехії.
Депортація кримських татар – це спроба знищити ідентичність народу, його гідність та право на існування. Радянська влада, подібно до сучасної Росії, прагнула стерти кримських татар з історії, як зараз заперечує існування українського народу. Міжнародна спільнота повинна визнати дії Росії як продовження геноцидної практики. Тільки деокупація Криму, відновлення українського суверенітету та гарантії прав корінного народу зможуть забезпечити кримським татарам, українцям та іншим громадянам України право вільно жити та розвиватися на своїй землі. Вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу є важливим кроком до відновлення історичної справедливості. Важливо пам’ятати ці трагічні події, щоб не допустити їх повторення в майбутньому та забезпечити мирне співіснування всіх народів на українській землі. Пам’ятаємо! Шануємо!

