18 травня – це день, коли ми схиляємо голови в глибокій скорботі та висловлюємо безмежну шану. У День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за його права, ми знову переживаємо трагічні події 1944 року – насильницьку депортацію, яка принесла незмірні страждання, смерть та невимовний біль сотням тисяч кримських татар. Цей день – це нагадування про страшну трагедію, про геноцид кримськотатарського народу.

Ми вшановуємо світлу пам’ять усіх, хто загинув у ті жахливі часи, і висловлюємо щиру вдячність кожному, хто пережив ці пекельні події. Тим, хто, незважаючи на все, не втратив своєї сили духу, зберіг свою унікальну культуру та передав її майбутнім поколінням. Їхня незламна боротьба – це яскравий приклад незламності духу та безмежної любові до рідної землі, до Криму. В цей день, ми згадуємо геноцид кримськотатарського народу, щоб ніколи не забути цю трагедію.

Сьогодні, як ніколи, важливо пам’ятати про ці страшні сторінки історії, щоб не допустити їх повторення. Геноцид кримськотатарського народу – це рана, яка болить і до сьогодні. Ми повинні робити все можливе, щоб зберегти пам’ять про жертв та підтримувати тих, хто вижив. Нехай їхня мужність і стійкість будуть для нас прикладом у боротьбі за правду і справедливість. Вічна пам’ять жертвам геноциду кримськотатарського народу! Слава незламному кримськотатарському народу!