18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Ця трагічна дата нагадує нам про одну з найжахливіших сторінок в історії України – депортацію кримських татар у 1944 році. Радянська влада, без жодних доказів звинувативши цілий народ у «зраді», здійснила злочин, який назавжди змінив життя сотень тисяч людей.

Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з насильницького виселення кримських татар з їхньої рідної землі – Криму. Протягом кількох днів понад 190 тисяч людей були зігнані зі своїх домівок і вивезені у товарних вагонах, часто без води, їжі та медичної допомоги. Цей геноцид кримськотатарського народу призвів до незліченних смертей. Багато хто помирав дорогою, а ще більше – у перші роки вигнання. Дітей ховали просто на станціях, обгорнувши у ковдри, – страшна ілюстрація трагедії.

Депортація кримських татар була не просто актом насильства, а спланованим геноцидом, спрямованим на знищення кримськотатарської ідентичності: мови, культури, релігії та пам’яті. Їхні домівки були зайняті іншими, їхню історію намагалися стерти з підручників і свідомості людей. Проте, попри всі зусилля, кримськотатарський народ вижив, вистояв і, щойно з’явилася можливість, почав повертатися додому.

Сьогодні, коли Крим знову окупований, кримськотатарський народ знову опинився під ударом. Росія знову переслідує кримських татар, намагаючись придушити їхню волю та ідентичність.

Ми пам’ятаємо геноцид кримськотатарського народу. Ми підтримуємо кримськотатарський народ у його боротьбі за свободу та повернення Криму до України. Ми не зупинимось, поки Крим не повернеться додому – до України.