18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня – це день скорботи для кримськотатарського народу та день пам’яті для всієї України. Саме 18 травня 1944 року, за злочинним наказом Сталіна, відбулася трагічна депортація кримських татар. Близько 200 тисяч людей було насильно вивезено з рідної землі, їх зігнали у товарні вагони та відправили у віддалені регіони Радянського Союзу, включаючи північний Передуралля та республіки Середньої Азії. Серед депортованих були переважно жінки, діти та літні люди, адже чоловіки в той час воювали на фронтах Другої світової війни у складі Червоної армії.

Кримськотатарський народ було обмовлено, пограбовано та жорстоко вигнано з рідної землі, що призвело до загибелі майже половини його представників. Цей жахливий акт депортації став причиною незліченних жертв. Тисячі невинних людей загинули в ешелонах смерті та місцях спецпоселень. Цілі родини було знищено. Кримські татари отримали статус «спецпереселенців», їм було заборонено покидати межі поселення без письмового дозволу спецкомендатури. Тих, хто наважувався відвідати родичів у сусідньому селищі, засуджували до 25 років ув’язнення. За офіційними даними, майже половина кримських татар померла від голоду та хвороб під час транспортування або в місцях заслання. Геноцид кримськотатарського народу – це незагоєна рана в історії України.

Знущання над кримськотатарським народом не завершилися депортацією. Радянська влада систематично намагалася знищити культурну ідентичність народу. Протягом понад 40 років у переписах населення СРСР було заборонено згадувати про кримських татар. Були ліквідовані сотні шкіл, бібліотек та музеїв, знищено унікальні рукописи та книжкові фонди кримськотатарською мовою. Окупанти перейменовували вулиці та міста, стираючи з пам’яті історичні назви, щоб позбавити землю її історичної пам’яті. Цей геноцид кримськотатарського народу мав на меті повне знищення нації.

Незважаючи на всі випробування, кримськотатарський народ не зламався. Їхній дух залишився нескореним, а віра у повернення на Батьківщину ніколи не згасла. Кримськотатарський народ продовжував боротися за своє право на життя, за свою культуру та за свою землю. І ця боротьба триває й досі. Сьогодні, кати багатьох народів, непокарані вбивці мільйонів людей знову здійснюють акти геноциду кримськотатарського народу проти українського та кримськотатарського народів. Арешти, утиски, обшуки, залякування, фізичний та психологічний тиск, зникнення людей – це сучасні реалії російської окупації Криму. Пам’ять про геноцид кримськотатарського народу живе в серцях українців.

18 травня ми схиляємо голови перед пам’яттю жертв геноциду кримськотатарського народу. Згадуємо тих, хто не зламався під гнітом окупантів, хто зберіг вірність своїй Батьківщині та своєму народу. Ми ніколи не забудемо цей геноцид кримськотатарського народу.

Посилання на документ