18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та політичних репресій в Україні. Ця дата є важливим нагадуванням про трагічні події в історії України та кримськотатарського народу, зокрема. Вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу є нашим обов’язком.

У 1944 році за наказом Сталіна близько 200 тисяч кримських татар, серед яких були переважно жінки, діти та літні люди, були силоміць депортовані з рідного Криму до віддалених куточків СРСР. Їх безпідставно звинуватили у зраді, позбавили домівок, грабували та піддавали жорстоким катуванням. Жахливо, але майже половина з них загинула в дорозі або на засланні. Геноцид кримськотатарського народу – це незагоєна рана в нашій історії.

Репресії тривали й надалі. Радянська влада систематично знищувала культуру, мову та пам’ять народу. Протягом понад 40 років у переписах навіть не згадували назву “кримські татари”. Міста перейменовували, історію стирали, намагаючись викорінити будь-яку згадку про цей народ. Геноцид кримськотатарського народу – це злочин, який не має виправдання.

Цього дня ми також вшановуємо пам’ять жертв політичних репресій – мільйонів українців, які стали жертвами тоталітарного режиму. Інтелігенція, священники, військові, селяни, письменники, науковці – всі ті, хто любив свою мову, землю та культуру. Їх безжально арештовували, катували, розстрілювали та засилали до таборів. Лише в 30-х роках ХХ століття було знищено ціле покоління українських мислителів – явище, яке отримало назву “Розстріляне Відродження”. Пам’ять про жертв політичних репресій – це наш обов’язок перед минулим.

Сьогодні ми знову бачимо, як репресивна машина намагається зламати незламних. Історія повторюється: з початку окупації Криму у 2014 році тривають обшуки, арешти, катування та зникнення кримських татар. Політичні переслідування, утиски свободи слова та порушення прав людини – це реальність, в якій продовжує боротися наш народ. Геноцид кримськотатарського народу триває в нових формах.

Ми схиляємо голови перед усіма, хто постраждав і загинув. Ми пам’ятаємо тих, хто не зламався, хто зберіг гідність і любов до Батьківщини. Пам’ятаємо. Не пробачимо. Боремось.