18 травня 1944 року – день пам’яті жертв депортації кримських татар. У цей день розпочалася трагічна депортація корінного народу з Криму. Цей акт був жорстоким, спричинивши страждання та смерть багатьох сімей.

Ця трагедія забрала життя багатьох людей, знищила культурну спадщину Криму. Кримський півострів став місцем переслідувань, несправедливості. Депортація кримських татар – це рана, що болить і досі.

Сьогодні кримськотатарський народ знову переживає утиски на рідній землі. Після окупації Криму росією у 2014 році, історія повторюється. Тисячі кримських татар знову були змушені покинути свої домівки. Окупаційна влада переслідує, катує, залякує, порушує права кримських татар. Репресії тривають, і кримськотатарський народ знову страждає.

З початком повномасштабної агресії росії проти України, нові виклики постали перед кримськими татарами, особливо на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. Багато кримських татар, які переселилися туди після окупації Криму, знову опинилися під загрозою. Біль кримськотатарського народу – це наш спільний біль. Ми ніколи не забудемо злочини радянського режиму та російських окупантів.

Ми повинні пам’ятати про трагедію кримськотатарського народу, вшановувати пам’ять жертв геноциду і працювати для того, щоб кримські татари та українці повернулися до своїх домівок. Депортація кримських татар – це злочин проти людяності, який ніколи не повинен повторитися.

Крим — це Україна! 

« повернутися