18 червня відзначається День гордості аутиста або Autistic Pride Day. Цей день, присвячений гордості за досягнення людей з аутизмом, був заснований за ініціативи організації Aspies For Freedom, яка об’єднує людей з синдромом Аспергера та іншими розладами аутичного спектру. Щорічні червневі заходи, які проходять у другій декаді місяця, підкреслюють важливість прийняття та підтримки людей з особливостями розвитку.

Аутизм – це розлад неврологічного розвитку, що впливає на те, як людина взаємодіє з навколишнім світом, спілкується та поводиться. Важливо розуміти, що це спектр розладів, тобто симптоми та їх вираження можуть значно відрізнятися у кожної людини. Аутизм часто проявляється в ранньому дитинстві, хоча певні ознаки можуть бути помітні вже у немовлят.

Люди з аутизмом можуть відчувати труднощі з розпізнаванням соціальних сигналів, що призводить до невірного трактування комунікації та непорозумінь у відносинах. Водночас багато хто з них має унікальні інтереси або надзвичайні здібності в певних сферах. Важливо наголосити, що аутизм – це не хвороба, а особливість нервової системи. Завдяки підтримці та розумінню, люди з аутизмом можуть вести повноцінне життя, досягати успіхів та робити внесок у суспільство. Суспільство дедалі більше усвідомлює важливість інклюзії та надання підтримки людям з аутизмом, створюючи умови для їхньої самореалізації.

В Україні, за даними електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), зареєстровано 20 936 дітей з діагнозом “аутизм“. Розлад аутистичного спектру (РАС) діагностується в 1 з 68 дітей. У хлопчиків РАС зустрічається майже вп’ятеро частіше, ніж у дівчаток. Поширеність РАС перевищує захворюваність на дитячий рак, діабет і СНІД разом узяті.

Педіатр не може самостійно діагностувати аутизм, але може помітити перші ознаки розладу та направити дитину на консультацію до дитячого психіатра. Існує спеціальний опитувальник М-CHAT, який педіатри використовують для оцінки ризику аутизму у віці 18 місяців.

Якщо результати опитування вказують на можливі проблеми, педіатр повинен рекомендувати батькам звернутися до відповідного фахівця для подальшої діагностики та отримання кваліфікованої допомоги.

З якими труднощами стикаються українські сім’ї, які виховують дітей з діагнозом аутизм:

– Обмежена доступність реабілітаційних центрів та кваліфікованих фахівців, особливо в малих містах і селищах.

– Висока вартість реабілітаційних послуг.

– Необхідність постійного нагляду за дитиною вдома, що часто змушує одного з батьків залишатися вдома.

– Проблеми соціалізації та відчуження сім’ї. Недостатня психологічна підтримка сім’ї негативно впливає на емоційний стан батьків.

– Обмежений доступ до якісної освіти. Необхідно продовжувати розвивати інклюзивну освіту в Україні, навіть у складні часи, оскільки це сприяє розвитку та адаптації дітей з аутизмом у суспільстві.

– Недостатнє залучення до різних видів діяльності, які допомагають адаптуватися та набути навичок для самостійного життя.

– Дорослі з важкими формами аутизму також потребують постійного нагляду та підтримки.

Високофункціональні аутисти та люди з синдромом Аспергера часто знаходять роботу та створюють сім’ї, тоді як особам з важкими порушеннями адаптуватися до життєвих обставин набагато складніше.

Аутизм – це не хвороба, а особливість нервової системи, і багато людей з аутизмом можуть вести повноцінне життя за умови підтримки та розуміння з боку оточення.

« повернутися