🕯 18 червня – річниця без Володимира Варфоломеєва…

Рік болю. Рік тиші, де раніше лунав його голос. Рік, як з нами немає старшого солдата Варфоломеєва Володимира Броніславовича – нашого земляка з села Рачинці, воїна, батька, сина, друга… Людини з великим серцем і відкритою душею.

18 червня 2024 року, під час виконання бойового завдання на Харківщині, життя Володимира обірвалося під мінометним обстрілом поблизу села Стариця. Йому було лише 44… У найкращому віці, сповнений сили, мрій і надій, Володимир Варфоломеєв віддав найдорожче заради України.

Він сам став до лав захисників. Без вагань. Без страху. Пройшов навчання на Яворівському полігоні – і одразу рушив на передову. Туди, де найважче. Туди, де вирішується наша свобода і майбутнє. І тримав небо разом із побратимами, як справжній воїн. Пам’ять про Володимира Варфоломеєва назавжди залишиться в наших серцях.

💔 Його серце перестало битися, але його сила, відвага й доброта – досі з нами. Його усмішка, його слова, його вчинки – живуть у пам’яті родини, друзів, побратимів і всіх, хто його знав. Володимир Варфоломеєв – герой, якого ми ніколи не забудемо.

🕯 Світла пам’ять. Вічна слава. Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях.