19 вересня 2025 року Волочиська громада з болем у серці провела в останню путь свого захисника – старшого солдата Віталія Грабовського. Цей мужній воїн відійшов у вічність 14 вересня 2025 року, залишивши по собі глибокий слід у серцях тих, хто його знав. Віталію було лише 38 років, але його життя, хоч і обірване, було сповнене відданості, праці та любові до своєї Батьківщини.

Віталій Грабовський народився 24 грудня 1986 року у мальовничому місті Волочиськ. Його дитинство минуло під опікою люблячої бабусі, яка разом із сестрою виховувала майбутнього захисника. З юних літ Віталій вирізнявся працьовитістю, добротою та неабиякою відповідальністю. Він завжди був готовий підтримати рідних, відчути їхню біду та прийти на допомогу, ніколи не залишаючись осторонь чужого горя. Ці якості заклали міцний фундамент його подальшого життя та служіння.

Після завершення школи Віталій здобув професію муляра-монтажника. Він пройшов строкову службу у лавах Збройних Сил України, набуваючи військового досвіду. Згодом його професійний шлях пов’язаний з роботою на Волочиському машинобудівному заводі та у ТОВ «Агробізнес», де він також зарекомендував себе як сумлінний працівник.

Проте, поклик серця та любов до України спонукали Віталія до рішучих дій. У 2020 році, як справжній син своєї землі, він знову вступив до лав ЗСУ, де проходив службу в рамках Операції Об’єднаних Сил (ООС). З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, Віталій без вагань став на захист свободи та незалежності країни. Він мужньо воював у складі бойових підрозділів, обіймаючи посади стрільця, гранатометника та номера обслуги. Його бойовий шлях пролягав через найзапекліші битви на Куп’янському, Запорізькому та Покровському напрямках, де він демонстрував незламний дух та героїзм.

На жаль, ця героїчна боротьба не минула безслідно. Під час виконання бойових завдань Віталій отримав серйозні поранення, численні контузії та підірвав своє здоров’я. Важкі наслідки отриманих травм, отриманих в боротьбі за Україну, невблаганно вплинули на його самопочуття. 14 вересня 2025 року його серце, виснажене ранами війни, зупинилося, залишивши невимовний біль.

Без Віталія залишилися його сестра Аліна, шваґро Олександр, племінники Денис і Злата. Вони втратили найріднішу людину – брата та дядька, опору та приклад. Волочиська громада втратила справжнього патріота, вірного сина України, а країна – свого незламного захисника. Його самопожертва та мужність назавжди залишаться в пам’яті.

🙏 Світла пам’ять Віталію Грабовському. Його подвиг – навіки.
🇺🇦 Низький уклін за відданість, мужність та боротьбу за нашу свободу.