19 червня 2025 року відзначається скорботна річниця – рік з дня смерті Романа Васильовича Родини, 1985 року народження. Ця дата навіки вписана в історію як день, коли Україна втратила одного зі своїх найвідданіших синів. Роман Родина пішов з життя 19 червня 2024 року в медичному закладі, де боровся з тяжкими пораненнями, отриманими під час виконання священного бойового завдання із захисту суверенітету та незалежності нашої держави. Пам’ять Романа Родини є дороговказом для всіх нас, символом незламності та жертовності.

Він був не просто воїном, а справжнім Героєм України, який з честю і гідністю виконав свій обов’язок перед Батьківщиною. Його мужність та самовідданість на передовій стали прикладом для побратимів та надихали тих, хто знав його. Роман Родина боровся за кожен клаптик української землі, за мирне небо над головами наших дітей, за вільне майбутнє для прийдешніх поколінь. Його життя – це подвиг, його смерть – трагедія, але водночас і нагадування про ціну свободи.

Сьогодні, у цей день, сповнений глибокого смутку та невимовного болю, рідні, побратими, друзі та всі, хто знав Романа Васильовича, згадують його добрим словом і щирою молитвою. Вони збираються, щоб вшанувати Пам’ять Романа Родини, згадати його світлу усмішку, його відданість і віру у перемогу. Кожна розповідь про нього є свідченням його великого серця та непересічної відваги. Ми схиляємо голови у скорботі, віддаючи шану його неймовірній жертовності.

Світлий спомин про нашого земляка, мужнього оборонця української землі, назавжди залишиться у наших серцях. Його внесок у боротьбу за незалежність України є безцінним. Ми зобов’язані пам’ятати про кожного, хто віддав своє життя, щоб ми могли жити у вільній країні. Пам’ять Романа Родини буде жити в історіях, які передаватимуться з покоління в покоління, у вулицях, що носитимуть його ім’я, та у серцях тих, хто продовжуватиме його справу.

Вічна пам’ять Герою! Нехай його душа спочиває з миром, а його подвиг завжди нагадує нам про ціну перемоги. Низький уклін рідним та близьким Романа, які втратили свого сина, чоловіка та батька. Ваша біль – це наш спільний біль. Його спадщина – це наша спільна відповідальність. Ми ніколи не забудемо його героїчний вчинок, адже Пам’ять Романа Родини житиме вічно. Його ім’я стало синонімом мужності та самопожертви в ім’я світлого майбутнього України.

« повернутися