2 березня 2025 року Кам’яномостівська громада попрощалася із захисником України – Дмитром Олеговичем Жолобенком. З глибоким болем у серці, під державними символами та «живим коридором» шани, відбувся останній земний шлях Героя.

Дмитро народився 4 квітня 2003 року в селі Кримка. Зростав у родині, де панували любов та взаємопідтримка. У 2009 році пішов до Катеринківської школи, а після її закінчення вступив до Первомайського політехнічного коледжу імені Адмірала Макарова, здобувши професію механіка. Працював у місті Миколаїв, але його серце завжди було з Україною.

Дмитро Жолобенко був справжнім патріотом, який не міг стояти осторонь, коли його країна потребувала захисту. У свої 20 років він свідомо зробив вибір на користь захисту Батьківщини, добровольцем вступивши до лав Збройних Сил України. Його відвага та самовідданість були прикладом для багатьох.

Він ніс службу у 120-му окремому розвідувальному батальйоні у званні солдат. 15 листопада 2024 року, відданий військовій присязі на вірність українському народу, Дмитро загинув в бою за Україну, її свободу та незалежність, на Донеччині. Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті українського народу.

Похорон Дмитра Жолобенка відбувся з усіма військовими почестями: під звуки прощального салюту та Державний Гімн України. На місцевому кладовищі в селі Кримка зібралися рідні, близькі, друзі та побратими, щоб віддати останню шану Герою.

Щирі співчуття рідним та близьким Дмитра Олеговича. Його ім’я золотими літерами вписане в історію України. Вічна пам’ять та слава Герою! Його подвиг – це приклад мужності та самовідданості.

Спи спокійно, Солдате. Добра і світла пам’ять про тебе, та вдячність за твій подвиг назавжди залишаться в наших серцях.

Вічна слава і вічна пам’ять українському воїнові – нашому захиснику Дмитру Жолобенку!

СЛАВА УКРАЇНІ! – ГЕРОЯМ СЛАВА!