⚫Сьогодні, 26 червня, минає два роки з тієї трагічної миті, як зупинилося серце нашого хороброго Героя Віктора Трайнича. Два роки невщухаючого болю, тиші, що промовляє голосніше за тисячі слів, і безмежної гордості за його незламний дух. Ця дата стала нагадуванням про те, яку високу ціну платить український народ за свободу та незалежність.Віктор Олександрович Трайнич народився 29 жовтня 2002 року. Його рідною домівкою стало мальовниче селище Меджибіж, де він зростав, формуючи свою особистість. Навчання в Меджибізькому ліцеї заклало основу для його майбутнього, а прагнення служити Україні привело його до Національної академії Державної прикордонної служби України. Це був усвідомлений вибір справжнього патріота, який розумів важливість захисту кордонів своєї Батьківщини. Після успішного закінчення академії, Віктор Трайнич не вагаючись підписав контракт, приєднавшись до лав Збройних Сил України.Він служив у званні лейтенанта, займаючи посаду заступника начальника 2 прикордонної застави 2 відділу прикордонної служби 2 прикордонної комендатури швидкого реагування 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Це була відповідальна і небезпечна робота, що вимагала неабиякої мужності, відданості та професіоналізму. Віктор Трайнич з гідністю виконував усі поставлені завдання, демонструючи приклад справжнього воїна.🕯️26 червня 2023 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Богданівка Донецької області, Віктор Трайнич героїчно загинув. Його життя обірвалося занадто рано, але його подвиг назавжди вписаний золотими літерами в історію України. Він віддав найцінніше – своє життя – заради нашого мирного неба, заради майбутнього поколінь.Рідні та друзі згадують його як люблячого сина, надійного брата та справжнього друга, ніжно називаючи його Вітьком. Для них ця втрата – нестерпний біль, порожнеча, яку ніщо не зможе заповнити. Але водночас, це і велика гордість за Героя, який жив і помер з честю. Ця втрата є величезною для всієї громади Меджибожа та для всієї нашої Батьківщини. Важко усвідомити, що ми втрачаємо таких молодих, обдарованих і мужніх представників нашої нації, “золотий цвіт”, які могли б ще так багато зробити для України.У нашій пам’яті Віктор Трайнич назавжди залишиться красивим, завжди усміхненим, сповненим життя молодим Героєм нашого часу. Його подвиг – це не просто трагічна сторінка історії, це частина нашої національної душі, невіддільна складова нашого спільного прагнення до свободи. Він живе у наших серцях, у кожному вільному дні, що виборений його безстрашністю та відданістю. Кожен схід сонця, кожен момент спокою, кожна посмішка наших дітей – це результат його жертовності та мужності Віктора Трайнича.Ми ніколи не забудемо тих, хто поклав своє життя за Україну. Пам’ять про Віктора Трайнича та всіх полеглих захисників буде жити вічно, надихаючи нові покоління на служіння Батьківщині. Його самопожертва є маяком для всіх нас, нагадуючи про ціну миру та значення боротьби за нього.🕯️Вічна слава і безмежна шана Герою України!