Героїчна пам’ять про захисника України, Валентина Чайку, назавжди залишиться в серцях українців. Він був справжнім прикладом самовідданості, мужності та незламної волі. Домашній затишок, родинне тепло та турбота про близьких завжди були для нього пріоритетом, що лише підкреслювало глибину його людських якостей. Як добрий господар і активний член громади, Валентин Чайка завжди прагнув до кращого, вкладаючи душу у все, що робив. Його щирість, чуйність і порядність робили його унікальною особистістю, яку цінували всі, хто мав щастя знати його.

З початком повномасштабного вторгнення, коли країна потребувала кожного вірного сина, Валентин Чайка не вагався. Незважаючи на те, що за станом здоров’я він був виключений з військового обліку ще до великої війни, його внутрішній поклик захищати рідну землю виявився сильнішим за будь-які обмеження. Він сам, без примусу, прийшов до військкомату, твердо заявивши про своє непохитне бажання стати до лав Збройних Сил України. Цей вчинок є яскравим свідченням його патріотизму та безмежної любові до Батьківщини. Валентин Чайка знав, що його місце – на передовій, де вирішується доля країни.

Служба Валентина Чайки у складі військової частини, де він обіймав посаду водія механізованого батальйону, була сповнена небезпек та щоденних викликів. Його професіоналізм та відповідальність забезпечували життєво важливу логістичну підтримку, дозволяючи побратимам ефективно виконувати бойові завдання. Кожен рейс, кожна поїздка під обстрілами була актом мужності, який наближав Україну до перемоги. Він був надійною опорою для своїх товаришів по зброї, завжди готовий прийти на допомогу та виконати свій обов’язок до кінця.

На жаль, 2 липня 2023 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Рівнопіль Донецької області, де точилися запеклі бої за кожен клаптик української землі, життя нашого відважного земляка трагічно обірвалося. Ця втрата стала болючим ударом для його родини, друзів та всієї України. 5 липня 2023 року воїна Валентина Чайку провели в останню путь з усіма військовими почестями. Він знайшов свій останній спочинок на кладовищі у рідному селі, ставши частиною вічної пам’яті українського народу.

Захисник залишив по собі не лише світлу пам’ять, а й люблячу дружину, дорослих сина та доньку, для яких він завжди буде прикладом незламності та безмежної любові. Їхня втрата – це біль, який відчуває вся Україна, але й гордість за чоловіка та батька, який віддав найдорожче заради майбутнього своєї країни.

За виняткову особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за самовіддане виконання військового обов’язку, Валентин Чайка був посмертно відзначений високою державною нагородою – Орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Ця нагорода є визнанням його героїчного внеску у боротьбу за свободу та незалежність нашої Батьківщини. Його ім’я тепер назавжди увічнено на Алеї Героїв у місті Короп, що є символом незгасної пам’яті про всіх тих, хто поклав своє життя за Україну.

Вічна пам’ять і слава Герою Валентину Чайці, чия жертовність стала фундаментом нашої майбутньої перемоги. Його ім’я назавжди вписане в історію України як символ незламного духу та справжнього патріотизму. Ми пам’ятаємо і шануємо кожного, хто віддав своє життя за рідну землю.

« повернутися