20 травня 2025 року

1182 доба боротьби триває. Кожен день цієї війни додає все більше трагічних сторінок до нашого календаря. За кожною сторінкою – людські долі, невимовний біль, важкі втрати та поранені серця. Україна щодня платить надзвичайно високу ціну за своє священне право бути вільною та незалежною.

Та, незважаючи на всі труднощі, ми незламно стоїмо. Адже кожен українець тримає свій власний фронт. Хтось – зі зброєю в руках, захищаючи рідну землю, хтось – з щирою молитвою, підтримуючи наших воїнів та народ, хтось – наполегливою працею, забезпечуючи економічну стабільність, хтось – активним волонтерством, допомагаючи тим, хто цього найбільше потребує, а хтось – простою підтримкою ближнього, даруючи надію та віру в краще.

Ці сторінки нашої історії – це не тільки про втрати, але й про неймовірну силу духу. Про нашу незламність, яка вражає весь світ. Про звичайних людей, які, незважаючи на темряву навколо, продовжують світити своїм світлом. Про українську націю, яка ніколи не скориться жодному ворогу.

І коли, нарешті, настане довгоочікуваний день Перемоги, ми всі згадаємо, як вистояли у цій страшній війні. Як об’єдналися перед обличчям спільної загрози. Як стали ще сильнішими та згуртованішими. Ми витримали, і віра в ЗСУ робить нас міцнішими. Кожен з нас пишаємося Україною.

Пам’ятаємо кожного героя, який віддав своє життя за нашу свободу. Віримо в Збройні Сили України, які щодня наближають нашу перемогу. Пишаємося нашою Україною та її незламним народом.