20 червня світ відзначає Всесвітній день біженців, заснований резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 2001 року. Цей день є нагодою згадати про мільйони людей по всьому світу, які були змушені залишити свої домівки через конфлікти, переслідування та небезпеку. Для України, ця дата набула особливого, глибокого значення після повномасштабного вторгнення росії. Мільйони українців були вимушені шукати притулку, рятуючись від руйнівних обстрілів, нещадного насильства та постійної загрози життю, залишивши рідні міста та оселі.За даними Агентства ООН у справах біженців, кількість українських біженців, які шукають безпеки за кордоном, сягає понад 8 мільйонів. Це колосальна цифра, що свідчить про масштаб гуманітарної катастрофи, спричиненої агресією. Паралельно з цим, сотні тисяч громадян стали внутрішньо переміщеними особами, шукаючи прихистку в більш безпечних регіонах України.Європейський Союз відіграв ключову роль у наданні допомоги українцям. Зокрема, Польща, Німеччина та Чехія прийняли найбільшу кількість українських біженців, демонструючи солідарність та гуманність. Ці держави, сповідуючи принципи, проголошені Конвенцією про статус біженців, адаптували своє законодавство, аби забезпечити швидку та ефективну підтримку тим, хто цього потребує.Важливим кроком стало історичне застосування Радою ЄС у березні 2022 року Директиви про тимчасовий захист (2001/55/ЄC). Це рішення, вперше в історії Євросоюзу, надало українським біженцям комплексний доступ до основних прав: на проживання, ринок праці, житло, соціальну та медичну допомогу. Завдяки цьому українці в Європі змогли отримати стабільність та відчути себе захищеними у надзвичайно складних обставинах.Це рішення стало потужним сигналом для всього світу: Україна та її громадяни не залишились наодинці зі своїми проблемами. Міжнародна спільнота, уряди та волонтерські організації продемонстрували безпрецедентну єдність та підтримку, що є надзвичайно цінним.На жаль, мільйони людей продовжують втікати від реальної небезпеки – від вибухів, обстрілів та жорстокості окупантів, для яких людське життя не має жодної цінності. Ця вимушена міграція є болісним наслідком війни, що торкнулася кожної української родини.Українці сьогодні розсіяні у 44 країнах Європи, а також у багатьох інших країнах світу. Величезна підтримка, яку отримала українська спільнота за кордоном, є справді неоціненною. Вона проявляється не лише у фінансовій та матеріальній допомозі, а й у моральній підтримці, інтеграційних програмах, освітніх можливостях для дітей та дорослих, психологічній допомозі.Варто нагадати, що 28 липня 1954 року була ухвалена Конвенція про статус біженців, яка є наріжним каменем міжнародного права у цій сфері. До неї приєдналися 145 держав, а Україна ратифікувала її 10 січня 2001 року. Ця Конвенція детально регламентує підстави для визнання статусу біженця, їхні права та обов’язки, надаючи правові гарантії для мільйонів людей.Ми безмежно вдячні всім державам, які надали прихисток українцям та всебічно допомагають нашій країні у боротьбі з агресором. Ця підтримка є життєво важливою для виживання та майбутнього України, а також для відновлення миру та стабільності у світі.