Щороку 20 червня світ відзначає Всесвітній день біженців, щоб привернути увагу до тяжкого становища мільйонів людей, які були змушені тікати від війни, насильства та переслідувань.

Війна змусила мільйони українців покинути свої домівки у пошуках безпечного притулку. Тисячі сімей втратили все: свої будинки, роботу, близьких. Вони вимушені були шукати притулку у сусідніх країнах або в інших регіонах України.

Люди, які мали мирне життя, були змушені збирати свої речі поспіхом, залишаючи все, що було дорогим і важливим. Дітям довелося залишити свої школи, друзів, іграшки. Старшим людям було важко залишати місця, де вони провели більшу частину свого життя.

Завдяки міжнародній підтримці та допомозі українських волонтерів, багато біженців змогли знайти тимчасове житло та необхідну підтримку. Проте адаптація до нового життя була нелегкою. Багато хто з них стикається з фінансовими труднощами, проблемами з працевлаштуванням та адаптацією до нового середовища. Однак, попри всі труднощі, українські біженці демонструють неймовірну стійкість і мужність.

Європейські країни, такі як Польща, Німеччина, Чехія та інші, стали притулком для багатьох українців. Там вони отримали можливість знайти роботу, вчити своїх дітей у місцевих школах та інтегруватися в нове суспільство. Однак повернення додому залишається їхньою головною мрією.

Історії біженців сповнені смутку і болю, але також і надії та сили духу. Вони розповідають про людей, які, незважаючи на важкі обставини, не втрачають надії на краще майбутнє і мріють повернутися додому, до мирної України.