21 березня – особливий день, адже це День народження Ізидори Косач-Борисової, молодшої сестри Лесі Українки. Збережені листи Лесі Українки до родини Драгоманових, зокрема, від 25 березня 1888 року, проливають світло на родинні стосунки та дитинство Ізидори. У цьому листі, 17-річна Леся пише: “Папа вчора привіз мамку, і мала перестала кричати, а то було вже цілий день, майже без перестанку плакала”. Цей зворушливий епізод свідчить про турботу та ніжність, які панували в родині Косачів. Мова йде про шосту дитину Косачів, Ізидору, яка народилася в Колодяжному 9 березня 1888 року. У ті часи вона була просто “малою”, “сестричкою”, або ж “дівчинкою”.

Ім’я Ізидора для наймолодшої сестри було обране старшими дітьми Косачів – Михайлом та Лесею. Вони вирішили, що у родині має бути своя “донна Ізидора”, демонструючи вплив культури та літератури на формування їхніх поглядів. Михайло став хрещеним батьком Ізидори, а Леся завжди була для неї не тільки сестрою, але й надзвичайно чуйною та турботливою опікункою. Ці взаємини відзначалися взаємною любов’ю та підтримкою, що підкреслює глибину родинних зв’язків.

На схилі літ, проживаючи в Америці, Ізидора Косач-Борисова згадувала про особливе ставлення Лесі до неї. Вона розповідала: “Леся в той період дуже багато читала, студіювала і сама писала. Проте й разу не було, щоб вона коли на мене нагримала за те , що я, відповідно до моєї жвавої вдачі і дитячого віку, вбігала до неї зі своїми дитячими запитаннями чи інтересами і перешкоджала їй в роботі. А часом ще й кликала Лесю до участи в моїх забавах… І не раз Леся відкладала свою працю і прилучалася до моїх забав…”. Ці спогади підкреслюють велику чуйність Лесі Українки, її здатність знаходити час та увагу для наймолодшої сестри, незважаючи на власний творчий процес.

Ізидора Косач-Борисова прожила довге життя, сповнене подіями, що визначали долю її епохи. Відійшовши у засвіти у віці 92 років, вона залишила по собі спогади про життя, сповнене вражень та випробувань. Протягом усього свого життя Ізидора зберігала пам’ять про свою старшу сестру Лесю Українку, активно популяризувала її творчість. Вона щедро ділилася спогадами, матеріалами, що допомагають нам краще зрозуміти постать Лесі Українки, її особистість та творчий шлях. Ізидора Косач-Борисова залишила значний внесок у збереження пам’яті про видатну українську письменницю.

@Музей родини Косачів-Драгоманових