21 березня – Міжнародний день поезії. Цей день, започаткований ЮНЕСКО у 1999 році, підкреслює важливу роль літератури в культурному житті сучасного суспільства. Він об’єднує поетів усього світу, надаючи їм можливість висловлюватись та бути почутими. Генеральний директор ЮНЕСКО наголосив, що поезія є ключовим культурним явищем, мовою, яка передає прагнення людини до спільного життя, тим самим сприяючи зближенню народів. Поезія, як дзеркало суспільства, є засобом самоствердження, стимулом для творчості, прогресу та загального розвитку.

Поезія – це музика душі, словесний живопис, таїнство, що запалює серця, надихає на творчість і пробуджує нові сенси. Її творять ті, хто бачить красу в повсякденні, має тонку душевну організацію та глибокі почуття.

Під гаслом «Пісня тисячі голосів» у публічній бібліотеці селищної ради триває тиждень поезії, де звучить та популяризується поетичне слово, в тому числі у виконанні місцевих авторів. А в Міжнародний день поезії для учнів Оратівського ліцею була представлена літературно-музична композиція «Звитяги, муки і руїни безсмертні будуть у її словах», присвячена творчості Ліни Костенко.

Поезія має здатність пробуджувати в людині радість, натхнення та любов до життя. Вона може розтопити холод серця і розпалити вогонь ненависті. Будь-який час – важкий, суворий, мирний чи радісний – надихається могутнім поетичним словом.

Наші сучасники, поети Оратівщини, передають віршованим словом біль, страждання і співпереживання, викликані російсько-українською війною, а разом з тим, демонструють єдність духу і непохитну віру в перемогу.

**Молитва за Україну**

Молімось, друзі, за Вкраїну,
За рідну землю дорогу,
За воїна, за брата, сина,
Які в жорстокому бою.

Молімось всі за Перемогу,
Бо ми на батьківській землі.
Схилімо голови до Бога,
Нехай почують нас Святі.

За мир молімось, друзі, щиро.
Вже досить крові і біди!
Не для війни дітей родили!
Не для війни ростуть сини!

Молімось дружно всі за правду,
За справедливість і добро.
Нехай Всевишній дасть пораду,
Як побороти справжнє зло.

Здіймімо руки всі до Бога,
Нехай побачать небеса:
Обвита Україна болем,
Та на зло ворогу – жива.

Бо ми єдині духом, тілом,
Ми – українці, ми – народ.
Ми доведемо світу ділом,
Що з нами правда, з нами – Бог.

Нехай Господь єднає Україну,
Дає надію, віру і любов,
Щоб ми жили у злагоді і в мирі,
Щоб Україна заспівала знов.
Надія ГРИМАК, с. Скоморошки