21 жовтня 1672 року розпочалася історія видатного українського діяча – гетьмана Пилипа Орлика. Він був не просто сподвижником Івана Мазепи, а й справжнім лідером української політичної еміграції. Майже три десятиліття Пилип Орлик провів у вигнанні, невпинно шукаючи найменшу можливість, щоб об’єднати європейські держави проти російської агресії та звільнити Україну від московського гніту. Орлик був справжнім європейцем за духом, глибоко вірячи в майбутнє України як невід’ємної частини Європи. Його інтелектуальні здібності вражали: він вільно володів вісьмома мовами, окрім того, знав давньогрецьку та латину. Шлях Пилипа Орлика в історії розпочався з посади писаря Київської духовної консисторії, а згодом він досяг висот Генерального писаря та обійняв посаду гетьмана Війська Запорозького.

Після поразки у битві під Полтавою, разом із гетьманом Мазепою, козацькою старшиною та козаками, Пилип Орлик відступив до Бендер, що на той час були територією Османської імперії. Цю групу українських вигнанців, яких пізніше історики назвали «мазепинцями», вважають першою українською політичною еміграцією.

Життєвий шлях Пилипа Орлика був позначений невтомною боротьбою за свободу України та прагненням здобути підтримку європейських лідерів. Після смерті гетьмана Мазепи, 5 квітня 1710 року, на спільній раді старшини та козацтва, за участі представників османського султана та шведського короля Карла XII, Пилипа Орлика було обрано гетьманом (у вигнанні). Тоді ж було проголошено «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького», також відомі як Бендерські пакти чи Конституція Пилипа Орлика. Цей документ детально описував майбутній устрій Гетьманщини після її визволення від московитів.

У Конституції Пилипа Орлика було чітко визначено кордони Гетьманщини, які відповідали Зборівському договору 1649 року. Гетьман брав на себе зобов’язання охороняти цілісність та непорушність українських земель. Передбачалося створення Генеральної ради – виборного верховного органу, що мав би контролювати діяльність гетьмана у ключових питаннях. Протектором та гарантом дотримання законів Конституції виступав шведський король.

Уся діяльність Пилипа Орлика була спрямована на здобуття незалежності України. Він доклав величезних зусиль, щоб заручитися підтримкою європейських держав у боротьбі проти російського панування. Справу свого батька, гетьмана Пилипа Орлика, продовжив і його син Григір, також присвятивши своє життя боротьбі за волю України.

Дізнайтеся більше про життя та діяльність гетьмана Пилипа Орлика з нашої каруселі 🎠

#ПилипОрлик