21 серпня світ вшановує жертв тероризму, ініційоване ООН. Росія, у своїй агресії проти України, незмінно застосовує терористичні методи, і це триває не лише з 24 лютого 2022 року. Нижче наведено наочні приклади, що підтверджують терористичну сутність Російської Федерації.

Російський терор проти українського цивільного населення розпочався ще у 2014 році. Окупаційна влада переслідувала громадян на окупованих територіях, які не чинили збройного опору, але й не виявляли лояльності до загарбників. Прикладами є справи українського кінорежисера Олега Сенцова, громадського діяча Олександра Кольченка та фермера Володимира Балуха. Їх піддавали катуванням, а потім незаконно засудили до тривалих термінів ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями. Також варто згадати депутата Горлівської міськради Володимира Рибака та юного футболіста Степана Чубенка, яких катували та вбили на Донбасі.

Одним з найвідоміших актів міжнародного тероризму з боку Росії та підконтрольних їй угруповань ЛДНР до повномасштабного вторгнення стало знищення малайзійського літака рейсу MH17. Внаслідок цієї катастрофи загинули всі 298 людей на борту. Міжнародне розслідування встановило, що авіалайнер було збито із зенітно-ракетної установки «Бук», яка належала курській 53-й бригаді протиповітряної оборони. У скоєнні цього злочину безпосередньо причетні двоє офіцерів російської армії. Незважаючи на наявність неспростовних доказів, Росія вперто відмовляється визнавати свою відповідальність за цей акт міжнародного тероризму.

З 24 лютого 2022 року, після повномасштабного вторгнення в Україну, Росія значно посилила використання терору як військової стратегії. Це проявляється у катуваннях, убивствах, зґвалтуваннях та насильницькому переміщенні місцевого населення на окупованих територіях, що може мати ознаки геноциду. Крім того, Росія систематично завдає авіаційних та ракетних ударів по цивільних об’єктах. Внаслідок таких атак значно постраждали міста по всій Україні, а деякі населені пункти в прифронтових зонах були практично зруйновані. Серед жертв ракетних ударів – відвідувачі торгового центру в Кременчуці, діагностичного центру та інших цивільних закладів у Вінниці, а також дитяча лікарня «Охматдит» у Києві. Російські війська цілеспрямовано руйнували енергетичну інфраструктуру, щоб залишити цивільне населення без світла та тепла, чинячи психологічний тиск та терор. Загальний обсяг руйнувань та страждань, спричинених ракетним терором Росії, надзвичайно великий.

З 2022 року Росія також вдається до ядерного шантажу, контролюючи Запорізьку АЕС. Влітку 2023 року було здійснено терористичний акт на Каховській ГЕС шляхом підриву дамби, що призвело до масштабної екологічної катастрофи.

Особливо жахливим свідченням державно-терористичної діяльності Росії стало вбивство понад 50 українських військовополонених 29 липня в Оленівці. Ці захисники «Азовсталі» здалися в полон під гарантії безпеки та обміну, надані ООН та Червоним Хрестом.

Зафіксовано десятки випадків розстрілів військовополонених безпосередньо на полі бою, а також численні свідчення про катування, знущання, приниження та вбивства полонених. Серед резонансних випадків – убивство української журналістки Вікторії Рощиної, яку російські війська взяли в полон у 2023 році.

Терористична діяльність у сучасному світі є неприпустимим злочином, який потребує належної відповідальності. Цей принцип стосується як окремих груп радикалів, так і найбільших держав світу.