21 серпня світ вшановує жертв тероризму, а Росія продовжує демонструвати свою терористичну сутність, що проявляється у війні проти України. Терористичні методи агресор застосовував ще з 2014 року, переслідуючи цивільне населення на окупованих територіях. Прикладами є незаконні ув’язнення та катування громадських діячів, як-от Олег Сенцов, Олександр Кольченко та Володимир Балух, а також убивства місцевих депутатів та юних талантів, як-от Степан Чубенко.

Особливо кричущим актом міжнародного тероризму стало збиття малайзійського боїнга MH17 у 2014 році, внаслідок якого загинули 298 людей. Міжнародне розслідування встановило причетність до цього злочину російської 53-ї бригади ППО та двох офіцерів, проте Росія досі відмовляється визнавати свою відповідальність.

Після повномасштабного вторгнення 2022 року російський терор лише посилився. Це проявляється у систематичних ракетних ударах по цивільних об’єктах, що призвело до руйнування міст та загибелі мирних жителів, як це сталося у Кременчуці, Вінниці та Києві. Ворог також використовує терор через катування, зґвалтування, насильницьке переміщення населення та геноцидні дії на окупованих територіях. Обстріли енергетичної інфраструктури покликані чинити психологічний тиск на цивільне населення.

До терористичних методів Росії належать ядерний шантаж навколо Запорізької АЕС та підрив Каховської ГЕС у 2023 році, що спричинило екологічну катастрофу. Трагічною подією стало вбивство понад 50 українських військовополонених в Оленівці 29 липня 2022 року, які здалися в полон під гарантії безпеки.

Зафіксовані численні випадки розстрілів військовополонених та свідчення про катування і жорстоке поводження. Серед жертв – українська журналістка Вікторія Рощина.

Терористична діяльність, незалежно від масштабу – чи то радикальна група, чи держава – є неприпустимим злочином, що вимагає відповідальності.