14 березня відзначається День українського добровольця – свято тих, хто першим став на захист Батьківщини, не чекаючи офіційних розпоряджень. З цієї нагоди 22-річний ветеран з Лозової, Олександр Селіванов, поділився своїми спогадами та мотивацією, що спонукали його стати добровольцем у перші, найважчі дні повномасштабного вторгнення. Його розповідь відбулася у Лозівському міському центрі молоді, зібравши чимало відвідувачів, які прагнули почути з перших вуст про мужність та самовідданість. Олександр, незважаючи на свій молодий вік, вже має досвід участі у бойових діях. Він наголосив, що рішення піти на фронт було свідомим і виваженим. “Я не міг залишатися осторонь, коли моя країна в небезпеці”, – зазначив він. “Бачити, як ворог намагається знищити все, що нам дороге, не залишає байдужим жодного справжнього патріота”. Він також розповів про атмосферу, яка панувала в перші дні війни: про тривогу, невизначеність, але водночас і про неймовірну єдність та готовність допомагати один одному. “Ми всі були як один кулак, готові захищати свою землю до останнього”, – згадує Селіванов. Його розповідь стала яскравим свідченням того, що справжній героїзм народжується не лише на полі бою, а й у серці кожного громадянина, який готовий стати на захист своєї держави. Захисник підкреслив важливість підтримки військових та подякував усім, хто долучається до допомоги армії та цивільному населенню. Зустріч завершилася натхненною нотою, нагадавши всім присутнім про цінність миру та необхідність боротися за свою свободу. Олександр Селіванов – це приклад молодого українця, який обрав шлях захисту своєї країни, ставши справжнім героєм для свого міста та всієї України. Його історія – це не просто розповідь про війну, а про силу духу, патріотизм та незламність українського народу. Цей молодий ветеран, який у перші дні війни став добровольцем, надихає своєю відвагою та відданістю. День українського добровольця – це нагода згадати про подвиг усіх, хто обрав шлях захисту, та висловити їм свою найглибшу вдячність.