22 жовтня — Всесвітній день людей з порушенням мовлення. Цей день слугує важливим нагадуванням про те, що здатність говорити — це не єдина і не завжди найголовніша форма комунікації. Ми маємо безліч шляхів для того, щоб чути, розуміти й підтримувати одне одного, навіть коли слова відсутні. Рівність у спілкуванні — це не про однаковість, а про щиру повагу до різноманітних способів виражати себе та бути почутим.

Люди з порушенням мовлення часто стикаються з численними труднощами. Ці труднощі виходять за межі простої комунікації, охоплюючи доступ до необхідних послуг, можливості працевлаштування та повноцінну участь у соціальному житті. Виявлення поваги, застосування терплячого ставлення та врахування базових потреб — це ті щоденні кроки, які ми можемо зробити для підтримки їхньої гідності та забезпечення рівних можливостей для всіх.

📌 Як будувати безбар’єрну комунікацію: практичні рекомендації
▪️ Не переривайте співрозмовника і не намагайтеся завершити його думку за нього — надайте йому можливість висловитися у власному темпі. Це демонструє повагу до його мовленнєвих особливостей.
▪️ Підтримуйте зоровий контакт, дивлячись у вічі, а не фокусуючись на самому порушенні мовлення. Це допоможе налагодити зв’язок.
▪️ Якщо поряд є перекладач жестової мови, звертайтесь безпосередньо до людини, яка використовує жести, а не до її супроводжуючого чи помічника. Це підкреслить самостійність та важливість особистості.
▪️ Зберігайте спокій та демонструйте терплячість, навіть якщо певну інформацію не вдається зрозуміти з першого разу. Це створює довірливу атмосферу.
▪️ Якщо ви не розумієте сказане, ввічливо перепитайте, уточнивши деталі. Це краще, ніж робити помилкові висновки.
▪️ Запропонуйте альтернативні форми комунікації, наприклад, письмову, якщо це буде зручніше для людини. Це розширює можливості спілкування.
▪️ Поважайте особисті кордони та уникайте припущень щодо причин порушення мовлення. Кожна людина унікальна.
▪️ Формулюйте запитання коректно та з повагою. Наприклад, замість «Чому ти не говориш?» краще запитати «Як ти навчився жестової мови?» або «Як давно ти володієш жестовою мовою?».

Важливо усвідомлювати, що порушення мовлення може мати найрізноманітніше походження. Це можуть бути наслідки черепно-мозкових травм, інсультів, захворювань нервової системи, а також травми, отримані внаслідок бойових дій чи контузій. Кожна людина, яка проходить шлях відновлення, докладає величезних зусиль, і кожне висловлене слово стає для неї справжньою перемогою.

Терпляче та уважне ставлення з боку суспільства відіграє ключову роль у поверненні людині впевненості у власних силах, відчуття власної гідності та віри у майбутнє. Безбар’єрна комунікація — це спільна відповідальність, яка починається з людяності кожного з нас. Вона повинна продовжуватися у державній політиці, що гарантує доступ до якісної реабілітації, логопедичних і психологічних послуг, інклюзивної освіти та справедливого працевлаштування.

Пам’ятайте, що найпростіші кроки з вашого боку можуть зробити процес спілкування значно доступнішим, а взаємодію — комфортнішою для обох сторін. Це невід’ємна частина нашого колективного руху до побудови справді безбар’єрного суспільства.

Мова — це набагато більше, ніж просто слова. Це потужний інструмент, що надає можливість бути почутим, зрозумілим і реалізованим. Давайте разом працювати над тим, щоб Україна стала країною, де кожна людина, незалежно від того, як вона говорить, відчуває себе гідно, шановано та рівноправно.

Наталія Калмикова / Nataliia Kalmykova Юля Кіріллова Oleg Shymanskyi Руслан Приходько Фархад Фархадов