Люди з порушеннями мовлення часто стикаються з труднощами не лише у спілкуванні, але й у доступі до послуг, працевлаштуванні та активній участі в соціальному житті. Повага, терпляче ставлення та врахування базових потреб — це конкретні кроки, які ми можемо робити щодня для підтримки гідності та забезпечення рівних можливостей для всіх. Розуміння цих аспектів є ключовим для побудови інклюзивного суспільства.

• Не переривайте співрозмовника і не говоріть замість нього — дайте людині можливість висловитися у власному темпі.
• Зосередьте свою увагу на очах людини, а не на її мовленнєвих особливостях.
• Якщо присутній перекладач жестової мови, звертайтеся безпосередньо до того, хто говорить, а не до його супроводжуючого.
• Зберігайте спокій та терплячість, навіть якщо розуміння з першого разу не вдалося.
• Якщо ви не зрозуміли, чемно попросіть повторити або уточнити.
• Запропонуйте альтернативні способи комунікації, як-от письмове спілкування, якщо це зручніше для співрозмовника.
• Поважайте особисті кордони та уникайте припущень щодо причин порушень мовлення.
• Ставте коректні запитання, наприклад: «Як ти вивчив жестову мову?» або «Як довго ти володієш цією мовою?»

Важливо усвідомлювати, що порушення мовлення можуть виникати з різних причин, включаючи черепно-мозкові травми, наслідки інсультів, захворювання нервової системи, а також можуть бути пов’язані з бойовими пораненнями чи контузіями. Безбар’єрна комунікація є важливим аспектом реабілітації.

Для людини, яка проходить шлях відновлення, кожне висловлене слово — це значне зусилля і маленька перемога. Уважне та терпляче ставлення з боку суспільства допомагає відновити впевненість у собі, відчуття власної гідності та віру у власні сили. Це сприяє успішнішій соціальній адаптації.

Безбар’єрна комунікація – це наша спільна відповідальність. Вона починається з елементарної людяності кожного з нас і повинна підтримуватися державною політикою, яка забезпечує доступ до якісної реабілітації, логопедичних і психологічних послуг, інклюзивної освіти та можливостей для працевлаштування. Це комплексний підхід до створення справді інклюзивного суспільства.

Пам’ятайте, що навіть прості кроки можуть суттєво полегшити спілкування та зробити взаємодію комфортнішою для всіх учасників. Це невід’ємна частина нашого спільного шляху до побудови безбар’єрного середовища в Україні.

Мова — це набагато більше, ніж просто слова. Це ключовий інструмент для того, щоб бути почутим і зрозумілим. Давайте разом зробимо Україну країною, де кожна людина, незалежно від особливостей її мовлення, відчуває повагу, гідність та рівність у всіх сферах життя.