22 квітня минає три роки з дня трагічної загибелі українського воїна, відважного захисника, нашого земляка Ільченка Дмитра Миколайовича. Цей день назавжди закарбувався у пам’яті тих, хто знав Дмитра, як символ мужності та самовідданості. Пам’ять про Героя житиме вічно, нагадуючи про ціну свободи та незалежності України.

Дмитро Ільченко народився 19 квітня 1994 року в селищі Гришківці. З дитинства виявляв наполегливість та прагнення до знань, навчаючись у місцевій гімназії. Здобувши фах зварювальника в Бердичівському професійно-технічному училищі № 4, він почав свій трудовий шлях. Після завершення строкової служби повернувся до рідного селища, де його чекали рідні та близькі.

Повномасштабне вторгнення російських окупантів у лютому 2022 року кардинально змінило життя Дмитра та мільйонів українців. Його призвали до лав Збройних Сил України 6 квітня 2022 року. Ставши командиром відділення 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, він мужньо став на захист рідної землі. Молодший сержант Дмитро Ільченко віддав своє життя 22 квітня 2022 року, виконуючи бойове завдання в районі села Курулька на Харківщині, отримавши смертельну вибухову травму. Його поховали у рідному селищі Гришківці, де він знайшов вічний спокій. Йому назавжди залишилося 28 років.

Дмитро Ільченко був турботливим сином і братом, найкращим татом, коханим чоловіком та вірним другом. Він став прикладом для наслідування, віддавши своє життя за свободу та незалежність України. Своїм прикладом він показав, що таке справжня мужність та самопожертва. Тепер він приєднався до лав небесного війська, щоб янголом-охоронцем боронити спокій української землі.

Ми схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності перед світлою пам’яттю хороброго воїна. Дмитро Ільченко назавжди залишиться в наших серцях як взірець мужності, відваги та нескореності українського народу. Честь і шана Герою! Світла і вічна пам’ять! Він завжди буде прикладом для наслідування, його героїзм ніколи не буде забутий.