Історія життя Віталія Володимировича, який народився в Рождественському, розпочалася з отримання кваліфікації тракториста та життя у рідному селі. Згодом він створив сім’ю і обрав за місце проживання Носівку, малу батьківщину своєї дружини.

Наш земляк, справжній майстер своєї справи, працював у Києві, де проявив свої золоті руки у будівельній сфері, зокрема в КП «Носівка- Комунальник». Його професіоналізм цінували колеги.

З перших днів повномасштабного вторгнення, Віталій Володимирович продемонстрував свою відданість країні, приєднавшись до загону тероборони, а пізніше ставши членом ДФТГ. Його рішення захищати Батьківщину було свідомим і непохитним.

В лавах Збройних Сил України він сумлінно виконував обов’язки старшого водія-гранатометника у мінометному взводі. Його мужність та відповідальність служили прикладом для побратимів.

Востаннє рідні чули голос Віталія Володимировича 16 лютого. На жаль, залишаючись вірним військовій присязі, він героїчно загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. Його життя обірвалося внаслідок підриву на міні на Лимансько-Куп’янському напрямку. Ця втрата є невимовною для родини та близьких.

Пам’ять про мужнього воїна Віталія Володимировича назавжди увічнена на Алеї Героїв у місті Короп. Його ім’я стало символом незламності духу та самовідданості.

Вічна пам’ять нашому захиснику! Герої не вмирають, вони назавжди залишаються у наших серцях.

« повернутися