Все своє життя Олександр Тищенко був нерозривно пов’язаний із Саратoю – тут народився, виріс та здобув освіту. Мешканці селища глибоко пам’ятають його як надзвичайно щиру, відкриту людину, яка завжди була готова підтримати добрим словом чи ділом. Тривалий час Олександр працював водієм таксі, завдяки чому знав чи не кожного односельця, зустрічаючи їх незмінною доброзичливою усмішкою. Водночас, він відзначався принциповістю та активною небайдужістю до життя рідного селища, дбаючи про його розвиток.

З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ на українську землю, Олександр твердо вирішив стати на її захист. У травні 2023 року він добровільно вступив до лав морської піхоти Збройних Сил України. Разом із бойовими побратимами, проявляючи мужність та відвагу, він сумлінно виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках, зокрема на Донеччині, Херсонщині та Миколаївщині. Кожне завдання виконувалось з повною віддачею, демонструючи його вірність присязі та Батьківщині.

На жаль, 22 серпня 2024 року, під час виконання свого військового обов’язку в районі населеного пункту Олександрівка на Миколаївщині, життя Героя обірвалося. Ця непоправна втрата стала невимовним горем для його батьків та найближчих рідних. Для всієї громади це болюче нагадування про ту високу ціну, яку доводиться платити за свободу та незалежність нашої країни. Ми навіки запам’ятаємо Олександра як добру, чуйну людину, відданого сина України та справжнього Героя, чий подвиг назавжди залишиться в наших серцях.

Вічна пам’ять Олександру Тищенку! Пам’ятаємо. Пишаємося. Переможемо!

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших спогадах та в історії України!