Урочистий мітинг під гаслом «Нехай нерозмежованою залишиться навіки» відбувся у знаковому місці — на Алеї Слави. Пам’ять про полеглих земляків, що вшановується тут, стала потужним символом зв’язку між історичною спадщиною та сучасною боротьбою за незалежність.
Захід розпочався з осмислення історичного значення Акта Злуки 1919 року. Проте головний акцент було зроблено на сучасному розумінні єдності, яка щодня гартується в умовах повномасштабної війни. Якщо 107 років тому мрія про соборну державу лише об’єднала Схід і Захід, то сьогодні вона стала нашою реальністю та головною силою у протистоянні ворогу.
Саратський селищний голова Вікторія Райчева у своєму виступі підкреслила, що згуртованість — це наш найцінніший ресурс і запорука майбутньої Перемоги. Після хвилини мовчання за полеглими Героями прозвучала зворушлива літературно-музична композиція. У патріотичних віршах лунала непохитна віра у звільнення всіх окупованих територій — від Маріуполя до Херсона — та надія на мирне майбутнє соборної України.
Кульмінацією заходу стала символічна акція «Ланцюг пам’яті». Усі присутні вийшли на центральну частину вулиці та утворили велике коло, тримаючи в руках жовто-блакитні прапори. Цей «живий ланцюг» став візуальним втіленням незламності Саратської громади як невід’ємної частини великої української родини. Він вкотре підтвердив: Україна була, є і буде соборною, допоки ми тримаємося разом!
Захід завершився покладанням квітів до пам’ятника Тараса Шевченка, світлин полеглих земляків на Алеї Слави та біля меморіальних дошок воїнам — випускникам Саратського ліцею, що стало символом вдячності та пам’яті про їхній героїзм і самопожертву.
Слава Україні! Героям Слава!