Вшанування пам’яті жертв війни є наріжним каменем національної свідомості та невід’ємною частиною історичної пам’яті українців. Цей процес дозволяє нам не лише зберегти спогади про неймовірно трагічні події минулого, а й усвідомити глибинну цінність миру та необхідність його захисту. Щороку, в цей скорботний день, ми віддаємо глибоку данину поваги всім, хто вижив крізь жахіття війни, та увічнюємо пам’ять про тих, хто віддав найдорожче – власне життя – заради нашого майбутнього, заради свободи України. Спомин про всіх синів і доньок неньки-України, які стали жертвами найжорстокішого фашизму та нацизму, про їхній незламний ратний подвиг, передається з покоління в покоління. Саме 22 червня назавжди закарбувалося в наших серцях як День Великої Скорботи. Ця пам’ятна дата міцно закріплена в національному календарі, нагадуючи про наш колективний обов’язок зберігати і передавати цю пам’ять.

Глибоким і щирим проявом цієї скорботи та безмежної пам’яті про жертв Другої світової війни стало сьогоднішнє покладання квітів керівництвом громади до меморіалу пам’яті у селищі Оратів. Цей пам’ятник, присвячений загиблим воїнам-визволителям та Матері-вдові, є символом непохитності духу та вічної вдячності. Цей акт вшанування пам’яті підкреслює неперервний зв’язок поколінь та прагнення суспільства зберегти уроки історії.

Сьогодні, навіть через понад вісім десятиліть від початку тих трагічних подій, історична віддаленість дозволяє нам усвідомити весь масштаб минулих трагедій. Це дає змогу провести чіткі паралелі з сучасністю, глибше зрозуміти справжні причини та наслідки тих жахіть. Особливо важливо це зробити саме зараз, коли Україна перебуває у стані повномасштабної, жорстокої війни. Українці знову, як і тоді, зі зброєю в руках самовіддано захищають свою країну, її суверенітет, свободу та незалежність. Пам’ять про війну та її жертви є потужним мотиватором у цій боротьбі.

Сьогодення історії нашої держави навчає нас особливо гостро усвідомлювати неперевершену ціну свободи, миру та безпеки. Кожен громадянин України має священний обов’язок – навіки зберегти пам’ять про тих, хто відстояв зі зброєю в руках наші кордони, захистив нашу свободу та право на власний демократичний вибір. Вшановуючи пам’ять минулого, ми ніколи не забуваємо про виклики сьогодення та продовжуємо боротися за вільне майбутнє. Ця історична пам’ять є нашим дороговказом.

Як і в ті далекі червневі дні 1941 року, коли весь народ вірив, що ворог буде розбитий і перемога неминуча, так і зараз воїни Сил оборони України з непохитною вірою та мужністю наближають нашу спільну Перемогу. Їхній подвиг – це пряме продовження боротьби за свободу, а День Скорботи нагадує про тяглість цієї боротьби. Ми пам’ятаємо всіх, хто поклав життя за Україну.

Вічна пам’ять загиблим героям, чия жертва не буде марною. Честь і слава живим Захисникам, які сьогодні відстоюють наше право на життя та свободу! Їхня стійкість – це запорука нашого майбутнього, і вшанування пам’яті жертв війни є їхньою найвищою шаною.

« повернутися