22 червня – це не просто дата в календарі; це День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні. Цього дня, 84 роки тому, Україна зіткнулася з одним із найтрагічніших періодів своєї історії, коли розпочалася широкомасштабна агресія, що призвела до неймовірних страждань і втрат.

Друга світова війна, яка розпочалася для України саме 22 червня 1941 року, принесла мільйони смертей, зруйновані міста і села, невимовний біль, що торкнувся кожної української родини. Це був час випробувань, героїзму та безмежних жертв. Ми щорічно повертаємося до цієї дати, щоб згадати тих, чиї життя були обірвані жахливими подіями тих років.

Проте історія, на жаль, повторюється. Сьогодні Україна знову стоїть перед обличчям жорстокої війни. Сучасна російсько-українська війна, що триває, також забирає життя мільйонів українців, руйнує наші міста і ставить під загрозу саме існування нашої держави. Саме тому День скорботи набуває нового, гіркого сенсу, об’єднуючи в собі пам’ять про минулі трагедії та скорботу за нинішніми втратами.

У цей День скорботи ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю всіх, хто загинув за свободу і незалежність України. Це стосується як тих, хто поліг у боях Другої світової війни, так і мужніх захисників, що віддали своє життя в теперішній російсько-українській війні. Ми пам’ятаємо і мирних жителів, чиї життя були безжально обірвані війною, а також усіх жертв, які постраждали від конфліктів.

Особливу шану висловлюємо захисникам Ясінянської територіальної громади та всієї України, які стоять на варті нашої безпеки, а також вшановуємо пам’ять тих, чиє життя обірвала кривава війна. Їхній подвиг є прикладом незламності духу та патріотизму. Кожна українська жертва – це незагойна рана на тілі нації, і наш обов’язок – ніколи не забувати про ці втрати.

Вшанування пам’яті загиблих – це не просто традиція, це фундамент нашої національної ідентичності та запорука майбутнього. Це нагадування про ціну миру та важливість боротьби за власну долю. Ми повинні передавати цю пам’ять з покоління в покоління, щоб подібні трагедії ніколи більше не повторилися. Наша спільна мета – побудувати сильну, незалежну та процвітаючу Україну, гідну пам’яті своїх героїв.

Вічна пам’ять тим, хто поліг у боях за свободу і незалежність України! Наша віра у перемогу непохитна. Ми знаємо, що Україна переможе, а світло перемоги осяє нашу землю. Слава Україні!