22 червня 1941 року – день, коли війна прийшла на українську землю. Мільйони українців опинилися у вирі німецько-радянської війни – двох тоталітарних режимів, для яких життя людини було лише ресурсом. Україна стала полем бою, місцем масових репресій, руйнувань і геноциду. Наш народ зазнав колосальних втрат – на фронтах, у партизанських загонах, у таборах, в окупованих містах і селах.

Ми вшановуємо пам’ять усіх, хто загинув. Усіх, хто боровся. Усіх, кого війна позбавила дому, рідних, майбутнього. Це – трагедія втрачених поколінь, яку неможливо забути.

Сьогодні ми знову живемо у час війни. І знову – під ударами російської імперської машини. Знову – розстріли, депортації, тортури, руйнування міст і дитячі могили.

Ми пам’ятаємо уроки історії. Ми знаємо ціну свободи. І ми боремося.

Схиляємо голови перед тими, хто загинув – у минулому і тепер.

Низький уклін Героям!

Слава Україні.

« повернутися